ГЕС-ГАЕС Гоенварте
ГЕС-ГАЕС Гоенварте (Hohenwarte) — гідроакумулювальна електростанція в Німеччині на річці Заале (ліва притока Ельби), у федеральній землі Тюрингія.
ГЕС-ГАЕС Гоенварте | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
50°36′51″ пн. ш. 11°29′28″ сх. д. | ||||
Країна | Німеччина | |||
Стан | діюча | |||
Річка | Заале | |||
Каскад | Каскад на Заале | |||
Початок будівництва | 1936 | |||
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1942–1959 | |||
Основні характеристики | ||||
Установлена потужність | 62,75 (турбінний режим) / 34 (насосний режим) МВт | |||
Тип ГЕС | пригреблева, гідроакумулююча | |||
Розрахований напір | 55 (максимальний 67,9) м | |||
Характеристики обладнання | ||||
Тип турбін | Френсіс | |||
Кількість та марка турбін | 3 | |||
Витрата через турбіни | 55 (турбінний режим) / 26 (насосний режим) м³/с | |||
Кількість та марка гідрогенераторів | 2х32 МВА + 1х5,5 МВА | |||
Потужність гідроагрегатів | 2х30 + 1х2,75 (турбінний режим) МВт | |||
Основні споруди | ||||
Тип греблі | бетонна (верхній резервуар) | |||
Висота греблі | 75 (верхній резервуар) м | |||
Довжина греблі | 412 (верхній резервуар) / 215 (нижній резервуар) м | |||
Власник | Vattenfall | |||
ідентифікатори і посилання | ||||
ГЕС-ГАЕС Гоенварте | ||||
Мапа | ||||
Обидва її резервуари створені на Заале: верхній греблею Гоенварте, нижній греблею Айхіхт. Таким чином, окрім роботи в режимі гідроакумуляції, станція виробляє електроенергію за рахунок природного припливу річки. Будівництво бетонної греблі Гоенварте розпочалось у 1936 році та завершилось у 1941-му. Окрім забезпечення гідроенергетичних потреб, споруда виконує протиповеневі функції та за рахунок дозування відпуску води здійснює підтримку судноплавства по Ельбі в літній період. Гребля має висоту 75 метрів, довжину 412 метрів та ширину 6,7 метра. Вона створила четверте за об'ємом водосховище в Німеччині — 181 млн м3. Площа його поверхні 7,3 км2, довжина 27 км. По греблі прокладена автомобільна дорога.
В 1942 році станцію Гоенварте обладнали однією турбіною Френсіс потужністю 30 МВт. По завершенні війни вона була розібрана, упакована та відправлена до СРСР як репарації. Проте тут їй так і не знайшли застосування, і в наступному десятилітті повернули до НДР. У 1959 році гідроелектростанція Гоенварте відновила свою роботу. При цьому окрім змонтованої назад першої турбіни на ній встановили ще одну таку ж та додали невелику горизонтальну турбіну потужністю 2,75 МВт, що довело загальну потужність станції до 62,75 МВт.
Крім турбін, ГАЕС обладнана двома насосами сукупною потужністю 34 МВт, які використовуються для запасання води в режимі гідроакумуляції.
Можливо відзначити, що водосховище греблі Айхіхт об'ємом 5,14 млн м3 виконує роль нижнього резервуару також для спорудженої у 1960-х роках ГАЕС Гоенварте ІІ. Крім того, тут діє мала ГЕС потужністю 3,4 МВт.[1][2][3][4]
Примітки
- Hildebrand, Christian. Pumpspeierwerk Hohenwarte. www.christianhildebrand.de. Процитовано 14 травня 2017.
- Kachold, Anke. Pumpspeicherkraftwerk Hohenwarte I und Hohenwarte II. www.gemeinde-hohenwarte.de. Процитовано 14 травня 2017.
- Pumpspeicherkraftwerke in Deutschland. www.trianel-thueringen.de (нім.). Архів оригіналу за 26 червня 2017. Процитовано 14 травня 2017.
- Power plants: Hohenwarte I - Vattenfall. powerplants.vattenfall.com. Процитовано 14 травня 2017.