ГЕС-ГАЕС Лімберг II

ГЕС-ГАЕС Лімберг ІІ — гідроелектростанція у Австрії в провінції Зальбург, споруджена у складі гідровузла Капрун (використовує водні ресурси центральної частини хребта Високий Тауерн).

ГЕС-ГАЕС Лімберг II
Верхній та нижній резервуари - водосховища Mooserboden та Wasserfallboden
47°11′59″ пн. ш. 12°43′19″ сх. д.
Країна	Австрія
Адмінодиниця	Капрун
Стан	діюча
Річка	Kapruner Ache
Каскад	гідровузол Капрун
Початок будівництва	2006
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	2011
Основні характеристики
Установлена потужність	480 (турбінний режим) / 480 (насосний режим)  МВт
Середнє річне виробництво	1300 (проектне)  млн кВт·год
Тип ГЕС	дериваційна, гідроакумулююча
Розрахований напір	365  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс, оборотні
Кількість та марка турбін	2 Voith
Витрата через турбіни	2х72  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	2 Andritz, 270 МВА
Потужність гідроагрегатів	2х240 (турбінний режим) / 2х240 (насосний режим)  МВт
Основні споруди
Тип греблі	аркова та гравітаційна (верхній резервуар) / аркова (нижній резервуар)
Висота греблі	112 та 107 (верхній резервуар) / 120 (нижній резервуар)  м
Довжина греблі	357 та 494 (верхній резервуар) / 357 (нижній резервуар)  м
ЛЕП	380
Власник	Verbund
ідентифікатори і посилання
ГЕС-ГАЕС Лімберг II
Мапа
ГЕС-ГАЕС Лімберг II у Вікісховищі

На початку 21 століття збільшення попиту на акумуляцію енергії у зв'язку із розвитком відновлюваної енергетики призвело до спорудження в Австрії цілого ряду нових ГАЕС на основі існуючих гідровузлів (наприклад, Фельдзеє, Рейссек ІІ). Одним з таких проектів стала станція Лімберг ІІ, введена в експлуатацію у 2011 році в долині річки Kapruner Ache. Вона споруджена за тією ж схемою, що й ГЕС-ГАЕС Лімберг (1950-ті роки), і використовує як верхній та нижній резервуари існуючі водосховища:

• розташоване вище по течії Mooserboden із об'ємом 84,9 млн м³, утворене двома греблями — арковою висотою 112 метрів та довжиною 357 метрів і гравітаційною висотою 107 метрів та довжиною 494 метри.[1][2] Окрім прямого стоку, сховище поповнюється за рахунок перекидання води із протилежного, південного схилу хребта Високий Тауерн, де здійснюється забір води у верхів'ях річки Мьолль (ліва притока Драви);

• розташоване нижче по течії Wasserfallboden із об'ємом 81,2 млн м³, утворене арковою греблею висотою 120 метрів та довжиною 357 метрів.[3]

Від Mooserboden до підземного машинного залу веде дериваційний тунель довжиною 4 км та діаметром 7 метрів, що переходить у напірний водовід довжиною 0,6 км та діаметром 5,5 метра. Така схема створює середній напір у 365 метрів, а відпрацьована вода по тунелю довжиною 0,5 км із діаметром 8 метрів відводиться у водосховище Wasserfallboden. Підземний комплекс включає чотири зали: два розмірами 62х25х43 метри призначені для розміщення двох гідроагрегатів із оборотними турбінами типу Френсіс потужністю по 240 МВт (як в турбінному, так і в насосному режимах), ще два зали менших розмірів 61х15х16 метрів містять трансформаторне обладнання, призначене для роботи із максимальною напругою 380 кВ.

Будівництво, розпочате у 2006 році, потребувало інвестицій у 365 млн євро.[4][5]