ГЕС-ГАЕС Лімберг

ГЕС-ГАЕС Лімберг (Капрун Верхня) — гідроелектростанція в Австрії в провінції Зальбург, споруджена у складі гідровузла Капрун (використовує водні ресурси центральної частини хребта Високий Тауерн).

ГЕС-ГАЕС Лімберг
Гребля Mooserboden
47°11′50″ пн. ш. 12°43′09″ сх. д.
Країна	Австрія
Адмінодиниця	Капрун
Стан	діюча
Річка	Kapruner Ache
Каскад	гідровузол Капрун
Початок будівництва	1950
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1956
Основні характеристики
Установлена потужність	112 (турбінний режим) / 130 (насосний режим)  МВт
Середнє річне виробництво	152  млн кВт·год
Тип ГЕС	дериваційна, гідроакумулююча
Розрахований напір	365  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс, оборотні
Кількість та марка турбін	2 Andritz / Escher Wyss + 2 насоси Andritz / Escher Wyss
Витрата через турбіни	2х13,2 (насосний режим)  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	2 Elin
Основні споруди
Тип греблі	аркова та гравітаційна (верхній резервуар) / аркова (нижній резервуар)
Висота греблі	112 та 107 (верхній резервуар) / 120 (нижній резервуар)  м
Довжина греблі	357 та 494 (верхній резервуар) / 357 (нижній резервуар)  м
ЛЕП	110
Власник	Verbund
ідентифікатори і посилання
ГЕС-ГАЕС Лімберг
Мапа
ГЕС-ГАЕС Лімберг у Вікісховищі

На початку 1950-х років на Kapruner Ache (правій притоці річки Зальцах, яка через Інн відноситься до басейну Дунаю) спорудили два водосховища, що стали основою гідровузла Капрун:

- верхнє Mooserboden із площею поверхні 0,6 км² та об'ємом 84,9 млн м³, утворене двома греблями — арковою висотою 112 метрів та довжиною 357 метрів і гравітаційною висотою 107 метрів та довжиною 494 метри.[1][2] Окрім прямого стоку, сховище поповнюється за рахунок перекидання води з двох невеликих приток Kapruner Ache — Ebmattenbach та Wielingerbach. Проте значно масштабнішою є дериваційна система для постачання ресурсу з протилежного, південного схилу хребта Високий Тауерн. Вона включає насосну станцію потужністю 13,2 МВт, тунель довжиною 11,6 км та водосховище Margaritze об'ємом 3,2 млн м³, створене у верхів'ї річки Мьолль (ліва притока Драви). Останнє також поповнюється за допомогою деривації із правої притоки Мьолля Leiterbach, а на шляху згаданого тунелю до нього надходить вода зі струмка Kaferbach. Можливо відзначити, що важливим джерелом ресурсу для Mooserboden є льодовик Pasterzengletscher, розташований на найвищій вершині Австрії Гроссглокнер;

- нижнє Wasserfallboden із площею поверхні 0,8 км² та об'ємом 81,2 млн м³, утворене арковою греблею висотою 120 метрів та довжиною 357 метрів.[3]

Біля останнього розміщено машинний зал станції Лімберг, введеної в експлуатацію у 1955 році. Від Mooserboden до нього веде дериваційний тунель довжиною 4,3 км, що переходить у напірний водовід довжиною 0,8 км. Така схема створює середній напір у 365 метрів. Зал обладнано двома турбінами типу Френсіс загальною потужністю 112 МВт та двома насосами загальною потужністю 130 МВт, кожен із яких здатен забезпечити максимальний підйом у 420 метрів із показником 13,2 м³/с. Насоси дозволяють станції працювати в режимі гідроакумуляції, при цьому Mooserboden та Wasserfallboden виконують роль верхнього та нижнього резервуарів.

Зв'язок з енергосистемою забезпечує ЛЕП, що працює під напругою 110 кВ.[4][5]

Також можна відзначити, що із нижнього резервуару вода подається на ГЕС Капрун Головна, а у 2011 році введена в експлуатацію станція Лімберг ІІ, яка використовує ті ж водосховища, що і ГЕС Лімберг.