ГЕС-ГАЕС Тумут 3

ГЕС-ГАЕС Тумут 3 — гідроелектростанція на південному сході Австралії. Знаходячись між ГЕС Тумут 2 (вище за течією) та ГЕС Blowering, входить до складу гілки Сноуі-Тумут гідровузла Snowy Mountains Scheme, котра використовує ресурс зі сточищ Мюррею (басейн Великої Австралійської затоки Індійського океану) та Сноуі-Рівер (тече до Бассової протоки). Станом на другу половину 2010-х років найбільша за потужністю гідроелектростанція країни.

ГЕС-ГАЕС Тумут 3
35°36′40″ пд. ш. 148°17′28″ сх. д.
Країна  Австралія
Адмінодиниця Новий Південний Уельс
Стан діюча
Річка Тумут
Каскад гідровузол Snowy Mountains Scheme
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1972 (ГЕС)), 1973 (ГАЕС)
Основні характеристики
Установлена потужність 1800 (генераторний режим) / 570 (насосний режим)  МВт
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 151 (генераторний режим) / 155 (насосний режим)  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс, в тому числі оборотні
Кількість та марка турбін 6 Toshiba (генераторний режим) / 3 (насосний режим)
Витрата через турбіни 1133 (генераторний режим) / 297 (насосний режим)  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 6 Mitsubishi Electric Co (Melco)
Потужність гідроагрегатів 6х300 (генераторний режим)  МВт
Основні споруди
Тип греблі кам'яно-накидна (Талбінго, Jounama)
Висота греблі 162 (Талбінго), 44 (Jounama)  м
Довжина греблі 710 (Талбінго), 518 (Jounama)  м
Власник Snowy Hydro Limited
ідентифікатори і посилання
ГЕС-ГАЕС Тумут 3
Мапа

Відпрацьована на ГЕС Тумут 2 вода повертається до річки Тумут (ліва притока Маррамбіджі, яка в свою чергу є правою притокою Мюррею), на якій нижче за течією створили велике водосховище Талбінго з площею поверхні 19,36 км2 та об'ємом 921 млн м3. Для цього звели кам'яно-накидну греблю (найбільшу у всьому гідровузлі Snowy Mountains) висотою 162 метри та довжиною 710 метрів, котра потребувала 14,1 млн м3 матеріалу.

Ресурс зі сховища через шість напірних водоводів довжиною по 0,5 км з діаметром 5,6 метра подається до пригреблевого машинного залу. Останній у 1972 році ввели в експлуатацію з шістьома турбінами типу Френсіс потужністю по 250 МВт, які працюють при напорі у 151 метр.

Три з гідроагрегатів мають оборотні турбіни, котрі при сукупній потужності в насосному режимі 570 МВт дозволяють закачувати ресурс назад до сховища Талбінго з підйомом до 155 метрів. При цьому як нижній резервуар використовується сховище Jounama, створене на Тумуті за допомогою кам'яно-накидної греблі висотою 44 метри та довжиною 518 метрів, котра потребувала 0,6 млн м3 матеріалу та утримує 44 млн м3 води. З 2010 року при греблі Jounama працює ГЕС потужністю 14 МВт.

У 2009—2011 роках станція пройшла модернізацію, внаслідок якої потужність кожного агрегату зросла на 50 МВт.[1][2][3][4][5]

Примітки
  1. Water for Peace: Planning and developing water programs (англ.). U.S. Government Printing Office. 1968.
  2. Dams | Snowy Hydro. www.snowyhydro.com.au (англ.). Процитовано 26 вересня 2018.
  3. Power Stations | Snowy Hydro. www.snowyhydro.com.au (англ.). Процитовано 26 вересня 2018.
  4. DOE Global Energy Storage Database. www.energystorageexchange.org. Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 26 вересня 2018.
  5. Tumut-3 Pumped Storage Hydroelectric Power Plant Australia - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Процитовано 26 вересня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.