ГЕС Аппер-Боннінгтон

ГЕС Аппер-Боннінгтон — гідроелектростанція на південному заході Канади у провінції Британська Колумбія. Знаходячись між ГЕС Corra Linn (49 МВт, вище по течії) та ГЕС Ловер-Боннінгтон, входить до складу каскаду на річці Кутеней, лівій притоці Колумбії (має устя на узбережжі Тихого океану на межі штатів Вашингтон та Орегон).

ГЕС Аппер-Боннінгтон
49°27′34″ пн. ш. 117°29′03″ зх. д.
Країна  Канада
Стан діюча
Річка Кутеней
Каскад каскад на Кутеней
Початок будівництва 1905
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 19071938
Основні характеристики
Установлена потужність 65  МВт
Тип ГЕС руслово-греблева
Розрахований напір 21  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 6
Кількість та марка гідрогенераторів 6
Основні споруди
Тип греблі бетонна
Висота греблі 15  м
Власник Fortis
ідентифікатори і посилання
ГЕС Аппер-Боннінгтон
Мапа

Електростанцію розмістили на порозі Аппер-Боннінгтон, де звели бетонну греблю висотою до 15 метрів, яка дає змогу регулювати рівень води у верхньому б'єфі в діапазоні від 513 до 517 метрів НРМ. Правобережна частина споруди інтегрована з машинним залом станції Аппер-Боннінгтон, спорудженим в інтересах розвитку гірничорудної промисловості, тоді як біля лівого берегу розміщується ГЕС Боннінгтон-Фоллс, задачею якої було забезпечення електроенергією міста Нельсон.

У 1907 році Аппер-Боннінгтон почала працювати з двома турбінами типу Френсіс потужністю по 5,1 МВт. У 1914-му та 1916-му додали два агрегати по 6,75 МВт, а у 1938-му — останні два потужністю по 15,75 МВт. Станом на середину 2010-х це обладнання пройшло відновлення, а загальна потужність станції рахувалась як 65 МВт. Також можливо відзначити, що гідроагрегати використовують напір у 21 метр.[1][2][3]

Що стосується ГЕС Боннінгтон-Фоллс, то вона почала працювати у 1906 році з однією турбіною потужністю 0,8 МВт, до якої в подальшому додались ще чотири з показниками 1,5 МВт (1910), 2,25 МВт (1929), 5,8 МВт (1950) та 6,8 МВт (1995). При цьому після спорудження у 1973-му ГЕС Кутеней-Канал ліцензійні обсяги споживання води для Боннінгтон-Фоллс дещо скоротили, що змусило зупинити найстаріший та найменш потужний гідроагрегат № 1.[4]

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.