ГЕС Гешенен

ГЕС Гешенен (нім. Göschenen) — гідроелектростанція у центральній частині Швейцарії у верхній частині сточища річки Ройс (через Ааре відноситься до басейну Рейну).

Схема живлення ГЕС Гешенен

ГЕС Гешенен
Гребля водосховища Гешенеральпзе
46°40′02″ пн. ш. 8°35′04″ сх. д.
Країна	Швейцарія
Адмінодиниця	Göschenend
Стан	діюча
Річка	Ройс та його притоки
Каскад	каскад на Ройсі
Початок будівництва	1955
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1961–1962
Основні характеристики
Установлена потужність	198  МВт
Середнє річне виробництво	431  млн кВт·год
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	708 (Гешенеральпзе), 340 (Урнерлох)  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Пелтон
Кількість та марка турбін	6
Витрата через турбіни	2х50 МВА + 2х53,3 МВА + 1х20 МВА + 1х22 МВА  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	6х18 + 1х50
Потужність гідроагрегатів	4х41,2 + 2х16,6  МВт
Основні споруди
Тип греблі	кам'яно-накидна
Висота греблі	155  м
Довжина греблі	540  м
ЛЕП	220 та 50
Власник	SBB / CKW
ідентифікатори і посилання
GeoNames	7283125
ГЕС Гешенен
Мапа
ГЕС Гешенен у Вікісховищі

Комплекс станції Гешенен, споруджений в період з 1955 по 1962 рік,[1] працює за рахунок подачі води із двох дериваційних систем. Потужніша базується на використанні водосховища Гешенеральпзе, створеного у південно-східній частині Урійських Альп (східна частина Бернських Альп) на лівій притоці Ройсу — Гешенер Ройс. Ця водойма площею поверхні 1,32 км² та корисним об'ємом 76 млн м³ (при нормальному коливанні рівня між позначками 1700 та 1792 метри НРМ) створена кам'яно-накидною греблею висотою 155 метрів, довжиною 540 метрів та товщиною по підошві до 700 метрів, яка потребувала для спорудження 9,3 млн м³ матеріалу.[2][3] До цього сховища за допомогою водозбірних тунелів також перекидається вода як з півдня, від витоків Ройсу (Тифенбах, Лохбах) у долині Урзеренталь, так і з півночі, з долини річки Форальпройс (ліва притока Гешенер Ройс, яка впадає в нього нижче за греблю).[4]

Від греблі до машинного залу через гірський масив правобережжя Гешенер Ройс веде дериваційний тунель довжиною 7 км та діаметром 3 метра, який після вирівнювального вузла переходить у напірний водогін довжиною 0,9 км та діаметром 2,4 метра. Така схема забезпечує напір 708 метрів.[5]

Інша дериваційна система полягає у відборі води з Ройсу дещо нижче від Андерматт. У цьому місці Ройс уже прийняв поповнення з правих приток Готтардройс та Унтеральпройс (дренують північний схил Лепонтинських Альп), проте малий об'єм водосховища — всього 30 тис. м³ — дозволяє подавати лише 12 м³/с проти 30 м³/с із першої системи. Крім того, напір у другій дериваційній системі (Урнерлох) становить усього 340 метрів. Її підвідний тунель має довжину 2,5 км при діаметрі 2,2 метра та переходить у напірний водогін довжиною 0,5 км та діаметром 1,7 метра.[6]

Машинний зал станції споруджений у підземному виконанні на глибині 80 метрів та має розміри 120х20 метрів і висоту 30 метрів.[7] Для роботи на воді Göscheneralpsee він обладнаний чотирма турбінами типу Пелтон потужністю по 41,2 МВт, для використання ресурсу з Урнерлох — двома турбінами того ж типу потужністю по 16,6 МВт. Половина із них працює на однофазні генератори, виробляючи струм для співвласника станції залізничної компанії SBB. При цьому за рахунок більш стабільного притоку з Urnerloch дві менш потужні турбіни виробляють третину із річного показника у 430 млн кВт-год, хоча на них припадає лише шоста частина потужності ГЕС.[8][9]

Відпрацьована вода спрямовується на другий ступінь гідровузла ГЕС Вассен.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працюють під напругою 220 та 50 кВ.[10]