ГЕС Гояк
ГЕС Гояк — гідроелектростанція в Хорватії на півночі Далмації.
ГЕС Гояк | ||||
---|---|---|---|---|
45°17′56″ пн. ш. 15°15′47″ сх. д. | ||||
Країна | Хорватія | |||
Стан | діюча | |||
Річка | Добра, Загорська Мрежниця | |||
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1959, модернізація у 2005–2006 | |||
Основні характеристики | ||||
Установлена потужність | 55,5 МВт | |||
Середнє річне виробництво | від 126 до 316 (початок 2010-х) млн кВт·год | |||
Тип ГЕС | дериваційна | |||
Розрахований напір | 118 м | |||
Характеристики обладнання | ||||
Тип турбін | Френсіс | |||
Кількість та марка турбін | 63 | |||
Витрата через турбіни | 3х19 м³/с | |||
Кількість та марка гідрогенераторів | 3 | |||
Потужність гідроагрегатів | 3х18,5 МВт | |||
Основні споруди | ||||
Тип греблі | земляна (Sabljaki), бетонна (Буковник) | |||
Власник | Hrvatska elektroprivreda | |||
ідентифікатори і посилання | ||||
ГЕС Гояк | ||||
Мапа | ||||
Ресурс для роботи станції постачається із карстової долини Огулінско поле. Її дренують річки Горня Добра (верхня течія Добри, правої притоки Купи) та Загорська Мрежниця (притока Горньої Добри, яка впадає в неї під землею після виходу з Огулінского поля). Для роботи ГЕС на них спорудили греблі Буковник (бетонна) та Sabljaki (земляна). Далі через тунель довжиною 9,4 км здійснюється подача води на схід, до машинного залу в долині річки Добра, невдовзі після її виходу з-під землі.
Машинний зал обладнаний трьома турбінами типу Френсіс. При введенні станції в експлуатацію у 1959 році їхня загальна потужність становила 48 МВт, проте після проведеної у середині 2000-х років модернізації зросла до 55,5 МВт. Описана вище схема забезпечує роботу з напором у 118 метрів. На початку 2010-х років виробництво електроенергії на ГЕС Гояк коливалось від 126 до 316 млн кВт-год.[1][2][3]
Примітки
- HE Gojak, HEP Proizvodnja. proizvodnja.hep.hr. Процитовано 30 червня 2017.
- Dams. heng.hr. Процитовано 30 червня 2017.[недоступне посилання з червня 2019]
- Gojak Hydroelectric Power Plant Croatia Croatia - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Процитовано 30 червня 2017.