ГЕС Дарданелос

ГЕС Дарданелос — гідроелектростанція в Бразилії на півночі штату Мату-Гросу. Використовує ресурс річки Аріпуана, що впадає праворуч в Мадейру, котра є найбільшою правою притокою Амазонки та другою за довжиною річкою у Південній Америці.

ГЕС Дарданелос
10°09′37″ пд. ш. 59°26′56″ зх. д.
Країна	Бразилія
Стан	діюча
Річка	Аріпуана
Початок будівництва	2007
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	2011
Основні характеристики
Установлена потужність	261,1  МВт
Середнє річне виробництво	1139  млн кВт·год
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	95,6  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс
Кількість та марка турбін	5
Витрата через турбіни	4х67,2 + 1х34  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	4 по 61 МВА + по 30,5 МВА
Потужність гідроагрегатів	4х58,9 + 1х29,6  МВт
Основні споруди
Тип греблі	бетонна гравітаційна
Висота греблі	6,5  м
Довжина греблі	900  м
ЛЕП	230
Власник	Energética Águas da Pedra
ідентифікатори і посилання
ГЕС Дарданелос
Мапа

Для спорудження ГЕС обрали район однойменного водоспаду, обрис якого повторила збудована по верхньому краю вигнута бетонна гравітаційна гребля заввишки 6,5 метра й завдовжки 900 метрів. Праворуч і ліворуч від неї простягаються земляні дамби висотою до 5 метрів та довжиною 270 та 300 метрів відповідно. Ці споруди практично не утворюють водосховища — площа пов'язаної зі станцією водойми визначається як 0,24 км² (зі збільшенням у випадку повені до 3,76 км²) при об'ємі всього 0,12 млн м³. Коливання рівня поверхні внаслідок операційної діяльності не передбачене, втім, під час повені цей показник може зростати з 213,5 до 215,3 метра НРМ. Рівень води у нижньому б'єфі також запроектований як стабільний — 114,3 метра НРМ, хоча можливе його епізодичне підняття на 10 метрів.

Від сховища по висотах лівобережжя прокладено підвідний канал довжиною 0,7 км, шириною від 43 (по дну) до 70 (по поверхні) метрів та перетином 350 м². Він переходить у п'ять напірних водоводів довжиною по 0,43 км, чотири з яких мають діаметр 4,2 метра та один 3,2 метра. У випадку критичної нестачі води в річці у посушливий сезон її забір для потреб енергетики припиняється задля підтримання мінімальної течії через район водоспаду. Остання визначена на рівні 21 м³/сек, що значно менше навіть від витрат через найменш потужну турбіну ГЕС, тоді як номінальне споживання всіх гідроагрегатів перевищує 300 м³/сек.

Машинний зал обладнали п'ятьма турбінами типу Френсіс, одна з яких має потужність 29,6 МВт, тоді як інші видають по 58,9 МВт. При напорі у 95,6 метра вони забезпечують річне виробництво на рівні 1139 млн кВт-год електроенергії. Відпрацьована вода повертається у річку по відвідному каналу довжиною 0,8 км.

Під час спорудження ГЕС здійснили екскавацію 2,1 млн м³ (в тому числі 1,1 млн м³ скельних порід), використали 120 тис. м³ бетону та 3 тис. тонн сталі.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 230 кВ.

Проект реалізували через компанію Energética Águas da Pedra S/A, яка належить Neoenergia (51 %), Eletrobras Eletronorte (24,5 %) та Eletrobras Chesf (24,5 %).[1][2][3][4]