ГЕС Маккормік

ГЕС Маккормік (фр. Centrale McCormick) — гребля і ГЕС на річці Манікуаган побудована компаніями Quebec & Ontario Paper Company й the Canadian British Aluminium Company у 3 км на захід від Бе-Комо, Квебек, Канада.[1] Названа на честь полковника Роберта Р. Маккорміка (1880–1955), медіамагната, власника Chicago Tribune.

ГЕС Маккормік
(фр. Centrale McCormick
49°11′35″ пн. ш. 68°19′36″ зх. д.
Країна Канада
Адмінодиниця Бе-Комо
Стан діюча
Річка Манікуаган
Каскад Манік-Утард
Початок будівництва 1951
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1953
Основні характеристики
Установлена потужність 304  МВт
Середнє річне виробництво ???  млн кВт·год
Тип ГЕС греблево-руслова
Розрахований напір ???  м
Характеристики обладнання
Тип турбін радіально-осьові
Кількість та марка турбін 8
Витрата через турбіни ???  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів ???
Потужність гідроагрегатів 335  МВт
Основні споруди
Тип греблі кам'яно-накидна
Висота греблі 30.5  м
Довжина греблі 825  м
Шлюз не є
ЛЕП ???
Власник Hydro-Québec (60%)
Alcoa (40%)
ідентифікатори і посилання
GeoNames 5893888
ГЕС Маккормік
Мапа

На момент відкриття у 1952 році, станція забезпечувала електрикою паперовий комбінат, що належав американській газеті[2]

Вже у 1955 році, Manicouagan Power Company планувала перше розширення шляхом додавання турбіни потужністю 44,8 МВт, збільшуючи номінальну потужність до 218 МВт.

З часу відкриття ГЕС Маккормік генерує електрику для целюлозно-паперового та алюмінієвого комбінатів, і мав двох власників AbitibiBowater (60%) й Alcoa (40%). У 1962–1963 рр. уникнув націоналізації електроенергетики Квебеку під егідою Гідро-Квебек[3]

Проте у грудні 2009 року під загрозою банкрутства[4] AbitibiBowater був змушений продати свою 60% частку акцій ГЕС дочірній компанії Hydro-Québec, HQ Manicouagan. Вартість угоди склала C$615 млн.[5]

Поруч з ГЕС Маккормік розташовано ГЕС Манік-1 що має живлення з того ж водосховища — Манік-1. Встановлена ​​потужність зросла за час його існування до 335 МВт.

Примітки
  1. Bussières, Paul (1957). Aménagements hydroélectriques récents dans la province de Québec. Cahiers de géographie du Québec (French) 2 (2): 212–214. ISSN 1708-8968. Процитовано 25 березня 2009.
  2. Commission de la toponymie du Québec (9 березня 2009). Centrale McCormick. Topos sur le Web (French). Quebec City. Процитовано 20 серпня 2010.
  3. Bolduc, André; Hogue, Clarence; Larouche, Daniel (1989). Hydro-Québec: l'héritage d'un siècle d'électricité (French). Montreal: Libre-Expression. с. 170. ISBN 2-89111-388-8.
  4. Turcotte, Claude (14 березня 2009). AbitibiBowater annonce un plan de recapitalisation - La forestière vend à Hydro-Québec la centrale Manicouagan. Le Devoir (Montreal). Процитовано 14 березня 2009.
  5. Hydro-Québec (April 2010). Shaping The Future : Annual Report 2009 (PDF). Montreal. с. 10. ISBN 978-2-550-58101-7. ISSN 0702-6706. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 8 квітня 2010.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.