ГЕС Премадіо

ГЕС Премадіо (італ. Premadio) гідроелектростанція на півночі Італії. Розташована між ГЕС Сан-Джакомо (вище за течією) та ГЕС Grosio, входить до складу каскаду на річці Адда (ліва притока По, що відноситься до басейну Адріатичного моря), яка у своїх верхів'ях дренує Лівіньо-Альпи (західна, правобережна сторона долини), Ортлерські Альпи та гірську групу Собретта-Гавіа (східна сторона).

ГЕС Премадіо
46°29′11″ пн. ш. 10°21′04″ сх. д.
Країна  Італія
Адмінодиниця Вальдідентро
Стан діюча
Річка Адда
Каскад каскад на Адді
Початок будівництва 1953 (перша черга), 1997 (друга черга)
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1956 (перша черга), 2003 (друга черга)
Основні характеристики
Установлена потужність 226  МВт
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 647  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Пелтон
Кількість та марка турбін 3
Витрата через турбіни 40  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 3
Потужність гідроагрегатів 2х74 + 1х78  МВт
Основні споруди
Тип греблі арково-гравітаційна
Висота греблі 136  м
Довжина греблі 381  м
Власник A2A
ідентифікатори і посилання
ГЕС Премадіо
Мапа

Для накопичення ресурсу Адду перекрили арково-гравітаційною греблею Канкано висотою 136 метрів та довжиною 381 метр, яка утворила водосховище об'ємом 123 млн м3.[1] Окрім прямого стоку, до нього перекидається вода через систему Нуово-Канале-Вьола, яка має ряд водозаборів у долині Вальдідентро (правобережна частина сточища самої Адди, яка дренується у неї нижче за греблю Канкано) та розташованій західніше в долині річки Вьола (через Спол, Інн та Дунай відноситься до басейну Чорного моря). Також варто відзначити, що до створеного вище по Адді водосховища Сан-Джакомо перекидається вода як із західного напрямку (водозабори у сточищі Спол, що відбирають ресурс до його потрапляння в озеро Лаго-ді-Лівігньо — верхній резервуар швейцарської ГЕС-ГАЕС Ова-Спін), так і зі східної сторони долини Адди, де захоплюється ресурс її лівих приток Уцца, Брауліо, Форкола. В сукупності довжина зазначеної водозбірної мережі становить 33 км.[2]

Накопичений ресурс по тунелю подається із водосховища до підземного машинного залу, розташованого біля селища Премадіо (4 км від греблі). Споруджений у 1956 році зал мав розміри 80х33х29 метрів[3] та призначався для розміщення двох гідроагрегатів з турбінами типу Пелтон потужністю по 74 МВт. В 2003 році стала до ладу третя турбіна потужністю 78 МВт, для розміщення якої створили додаткове приміщення розмірами 30х30х40 метрів.[4] Зазначене обладнання працює при напорі у 647 метрів.[5]Відпрацьована вода відводиться у тунель, що прямує до наступного ступеня гідровузла ГЕС Grosio.

Примітки

  1. Diga Val Grosina. Drupal (італ.). Процитовано 12 вересня 2017.
  2. hydro-italy-lombardy-sondrio. www.industcards.com. Процитовано 12 вересня 2017.[недоступне посилання]
  3. Conceptual disigne for a power cavert. Fava&Zanelotti. Архів оригіналу за 12 вересня 2017.
  4. Tunnelling in the Alps - International Water Power. www.waterpowermagazine.com. Процитовано 12 вересня 2017.
  5. Wieprecht, Silke; Haun, Stefan; Weber, Karolin; Noack, Markus; Terheiden, Kristina (30 листопада 2016). River Sedimentation: Proceedings of the 13th International Symposium on River Sedimentation (Stuttgart, Germany, 19-22 September, 2016) (англ.). CRC Press. ISBN 9781317225317.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.