ГЕС Хандек 1

ГЕС Хандек 1 (нім. Kraftwerke Handeck 1) — гідроелектростанція у центральній частині Швейцарії. Є однією з кількох станцій середнього ступеня гідровузла Оберхасіл, створеного у верхів'ях річки Ааре (ліва притока Рейну) та її правої притоки Гадмервассер, які дренують північний схил Бернських Альп.

Вертикальна схема гідровузла Оберхасіл. На червоному тлі позначені електростанції: Хандек 1 — 5, Хандек 2 — 6, Хандек 3 — 7, Грімсель 1 — 8, ГЕС Innertkirchen 1 — 4

Горизонтальна схема гідровузла Оберхасіл. На червоному тлі позначені електростанції: Хандек 1 — 5, Хандек 2 — 6, Хандек 3 — 7, Грімсель 1 — 8, ГЕС Innertkirchen 1 — 4

ГЕС Хандек 1
Водосховище Гельмерзе
46°37′00″ пн. ш. 8°18′26″ сх. д.
Країна	Швейцарія
Стан	діюча
Річка	Діхтербах, Альплібах, Ааре
Каскад	гідровузол на Ааре (Оберхаслі)
Початок будівництва	1925
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1932
Основні характеристики
Установлена потужність	50  МВт
Середнє річне виробництво	120  млн кВт·год
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	547  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Пелтон
Кількість та марка турбін	2
Витрата через турбіни	10,3  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	2
Основні споруди
Тип греблі	бетонна гравітаційна
Висота греблі	35  м
Довжина греблі	370  м
Власник	Kraftwerke Oberhasli AG
ідентифікатори і посилання
ГЕС Хандек 1
Мапа

Вода надходить до машинного залу станції, розташованого в долині Ааре, із водосховища Гельмерзе. Останнє створене на струмках Діхтербах та Альплібах, злиттям яких утворюється Гельмерстуцбах, що невдовзі впадає праворуч в Ааре. Водосховищу має площу поверхні 0,6 км², об'єм 13,2 млн м³ та утримується бетонною гравітаційною греблею висотою 35 метрів і довжиною 370 метрів, яка потребувала для свого спорудження 81 тис. м³ матеріалу.[1]

Окрім прямого стоку з гір, що на цій ділянці формують східну сторону долини Ааре, до Гельмер через тунель довжиною 5,2 км може перекидатись вода із розташованого південніше водосховища Грімзельзе, з якого витікає тільки що згадана Ааре. Воно розташоване на декілька десятків метрів вище (висота 1909 та 1850 НРМ відповідно) та наразі передусім здійснює постачання ресурсу для станції верхнього ступеню Грімзель 1. Остання втім з'явилась лише у 1950-х, тоді як Гримзельзе було створене двома десятками років раніше саме для забезпечення ресурсом станції Хандек 1. Таким чином, хоча машинний зал Хандек 1 знаходиться неподалік від інших станцій другого ступеню (Хандек 2, Хандек 3), проте внаслідок кількастадійного розвитку гідровузла вона може опосередковано отримувати ресурс від тих же водосховищ, які живлять перший ступінь.

Соруджена між 1925 та 1932 роками, ГЕС Хандек 1 стала першою в майбутньому гідровузлі Оберхаслі. Вона працює при напорі у 547 метрів, що дещо більше ніж у інших станцій другого ступеню, які живляться від резервуару Ретеріксбодензе та мають напір біля 460 метрів. Хандек 1 була обладнана чотирма турбінами типу Пелтон загальною потужністю 100 МВт, які виробляли 160 млн кВт-год електроенергії на рік. У 2014—2016 роках вона пройшла через модернізацію, після якої в роботі залишили лише дві турбіни загальною потужністю 50 МВт, які вироблятимуть 120 млн кВт-год електроенергії на рік.

Відпрацьована вода відводиться по тунелю на третій ступінь гідровузла — ГЕС Іннерткірхен 1.