ГЕС Chute-du-Diable

ГЕС Chute-du-Diable – гідроелектростанція у канадській провінції Квебек. Знаходячись між ГЕС Перібонка (вище по течії) та ГЕС Chute-à-la-Savane, входить до складу каскаду у сточищі річки Сагне, яка за сто вісімдесят кілометрів на північний схід від міста Квебек впадає ліворуч до річки Святого Лаврентія (дренує Великі озера).

ГЕС Chute-du-Diable
48°46′ пн. ш. 71°41′ зх. д.
Країна  Канада
Стан діюча
Річка Перібонка
Каскад каскад у сточищі Сагне
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1952
Основні характеристики
Установлена потужність 205  МВт
Тип ГЕС пригреблева
Розрахований напір 33,5  м
Характеристики обладнання
Кількість та марка турбін 5
Витрата через турбіни 850  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 5
Основні споруди
Тип греблі бетонні гравітаційні (Chute-du-Diable, Manouane)
Висота греблі 38 (Chute-du-Diable), 12 (Manouane)  м
Довжина греблі 537 (Chute-du-Diable), 680 (Manouane)  м
Власник Rio Tinto Alcan
ідентифікатори і посилання
ГЕС Chute-du-Diable
Мапа

Станція розташована на річці Перібонка, найбільшому допливу озера Сен-Жан, з якого й бере початок згадана вище Сагне. В межах проекту звели бетонну гравітаційну греблю висотою 38 метрів та довжиною 537 метрів, яка разом з допоміжною спорудою того ж типу висотою 10 метрів та довжиною 44 метри утримує водосховище з площею поверхні 47 км2 та об’ємом 1,2 млрд м3.[1]

Також можливо відзначити, що вже після розташованої вище станції до Перібонки ліворуч впадає велика притока Manouane. У верхів’ї останньої знаходиться великий резервуар, котрий накопичує ресурс для роботи п’яти нижніх ГЕС каскаду на Перібонці-Сагне. Це водосховище з площею поверхні 394 км2 та об’ємом 3,9 млрд м3 утримує бетонна гравітаційна гребля висотою 12 метрів та довжиною 680 метрів і допоміжна земляна дамба висотою 5 метрів та довжиною 165 метрів.[2]

Пригреблевий машинний зал станції Chute-du-Diable обладнали п’ятьма турбінами загальною потужністю 205 МВт, які використовують напір у 33,5 метра.

Власником станції є світовий алюмінієвий гігант Rio Tinto Alcan.[3][4]

Примітки

  1. Details. www.cehq.gouv.qc.ca. Процитовано 1 лютого 2019.
  2. Details. www.cehq.gouv.qc.ca. Процитовано 1 лютого 2019.
  3. L'eau l'energie la gestion du lac Sain-Jean.
  4. Site de diffusion énergie Rio Tinto Alcan. www.energie.riotinto.com. Процитовано 1 лютого 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.