ГЕС Lauca

ГЕС Lauca – гідроелектростанція у центральній частині Анголи, за 220 км на південний схід від її столиці Луанди. Знаходячись між ГЕС Капанда (вище по течії) та ГЕС Камбамбе, входить до складу каскаду на річці Кванза, котра на цій ділянці тече у широтному напрямку та впадає у Атлантичний океан південніше столиці. Після введення в дію всіх гідроагрегатів стане найпотужнішою електростанцією країни.

ГЕС Lauca
9°44′34″ пд. ш. 15°07′32″ сх. д.
Країна	Ангола
Адмінодиниця	Маланже
Стан	діюча
Річка	Кванза
Каскад	каскад на Кванзі
Початок будівництва	2013
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	2017 – 2018
Основні характеристики
Установлена потужність	2067  МВт
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	234 (основні турбіни), 133 (допоміжна турбіна)  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс
Кількість та марка турбін	6 + 1 Andritz
Витрата через турбіни	1х60 (допоміжна турбіна)  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	6 + 1 Andritz
Потужність гідроагрегатів	6х333 + 1х67  МВт
Основні споруди
Тип греблі	гравітаційна із ущільненого котком бетону
Висота греблі	132  м
Довжина греблі	1100  м
Власник	Empresa Pública de Produção de Electricidade (Prodel–E.P.)
ідентифікатори і посилання
ГЕС Lauca
Мапа

В межах проекту річку перекрили гравітаційною греблею із ущільненого котком бетону висотою 132 метри та довжиною 1100 метрів, на спорудження якої пішло 2,8 млн м³ матеріалу. На час спорудження течію річки спрямовували через два допоміжні тунелі довжиною 0,55 та 0,45 км.

Від сховища до машинного залу через правобережний масив прямують шість дериваційних тунелів з перетином по 104 м² та довжиною по 2 км. Сам зал споруджений у підземному виконанні та має розміри 277х22 метри при висоті у 52 метри. Він обладнаний шістьма турбінами типу Френсіс потужністю по 333 МВт, які працюють при напорі у 234 метри. Крім того, у лівій частині греблі обладнано другий машинний зал, призначений для підтримки природної течії річки. Він містить одну турбіну того ж типу потужністю 67 МВт, яка працює при напорі у 133 метри.[1][2]

Спорудження станції почалось у 2013-му, а в липні 2017-го став до ладу перший гідроагрегат.

Вартість проекту, генеральним підрядником якого виступила бразильська компанія Odebrecht, а постачальником основного обладнання стала австрійська Andritz, становить біля 4,5 млрд доларів США.[3]