ГЕС Shipshaw

ГЕС Shipshaw – гідроелектростанція у канадській провінції Квебек. Знаходячись після ГЕС l’Isle Maligne, разом з ГЕС Chûte-à-Caron становить нижній ступінь каскаду у сточищі річки Сагне, яка за сто вісімдесят кілометрів на північний схід від міста Квебек впадає ліворуч до річки Святого Лаврентія (дрену Великі озера).

ГЕС Shipshaw
48°26′53″ пн. ш. 71°12′54″ зх. д.
Країна  Канада
Адмінодиниця Жонкьєр
Стан діюча
Річка Сагне
Каскад каскад у сточищі Сагне
Початок будівництва 2011 (друга черга)
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1943 (перша черга), 2012 (друга черга)
Основні характеристики
Установлена потужність 896 (перша черга), 225 (друга черга)  МВт
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 64  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 12 (перша черга), 1 (друга черга)
Витрата через турбіни 1645 (перша черга)  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 12 (перша черга), 1 (друга черга)
Основні споруди
Тип греблі бетонна гравітаційна
Висота греблі 55  м
Довжина греблі 897  м
Власник Rio Tinto Alcan
ідентифікатори і посилання
ГЕС Shipshaw
Мапа

На початку 1930-х в межах проекту Chûte-à-Caron річку перекрили бетонною гравітаційною греблею висотою 55 метрів та довжиною 897 метри, яка потребувала 270 тисяч м3 матеріалу та утримує водосховище з площею поверхні 32,5 км2 та об’ємом 725 млн м3.[1][2] Під час Другої світової війни, коли відзначався великий попит на виробництво алюмінію, що в свою чергу потребувало багато електроенергії, реалізували другий етап пов’язаного з цим сховищем проекту – ГЕС Shipshaw. Від утримуючої водойму греблі по лівобережжю проклали підвідний шлях до нового машинного залу. Він має довжину 2,6 км та сформований значною мірою з використанням існуючого рел’єфу. Для закриття сідловин звели п’ять бетонних гравітаційних дамб висотою від 15 до 35 метрів та загальною довжиною 1816 метрів, а на завершенні каналу розташовується інтегрована з водозабором шоста споруда того ж типу висотою 32 метри та довжиною 432 метри.[3]

Основне обладнання станції первісно становили дванадцять турбін типу Френсіс загальною потужністю 896 МВт, які використовують напір у 64 метра (проти 49 метрів у Chûte-à-Caron).[4][5][6] У 2011-2012 роках до них додали тринадцятий гідроагрегат потужністю 225 МВт.[7]

Власником станції є світовий алюмінієвий гігант Rio Tinto Alcan.

Примітки
  1. Details. www.cehq.gouv.qc.ca. Процитовано 1 лютого 2019.
  2. Le barrage de chute-à-caron. Arvida, QuÉbec. Процитовано 1 лютого 2019.
  3. Details. www.cehq.gouv.qc.ca. Процитовано 1 лютого 2019.
  4. L'eau l'energie la gestion du lac Sain-Jean.
  5. Projects | Vortex (амер.). Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 1 лютого 2019.
  6. Site de diffusion énergie Rio Tinto Alcan. www.energie.riotinto.com. Процитовано 1 лютого 2019.
  7. Optimization of Shipshaw Hydro Dam (G13) » Projects. Progesys (амер.). Процитовано 1 лютого 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.