Гаврик Максим Степанович
Макси́м Степа́нович Га́врик (нар. 3 лютого 1968 — 11 квітня 2018) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Гаврик Максим Степанович | |
---|---|
Солдат | |
Загальна інформація | |
Народження |
3 лютого 1968 Харків |
Смерть |
11 квітня 2018 (50 років) (інфаркт) |
Псевдо | «Бача» |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | 92 ОМБр |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Народився 1968 року в місті Харків.
Ветеран війни в Афганістані (1986—1988 роки, сапер 350-го ПДП ВДВ), де зазнав поранення.
Учасник бойових дій на сході України від початку, сапер, командир відділення 22-го батальйону «Харків» — пішов добровольцем за мобілізацією. В подальшому підписав контракт; воював у Станиці Луганській, Трьохізбенці, Мар'їнці.
Збирався на навчання до НЦ інженерних військ у місті Кам'янець-Подільський — вдосконалювати саперні навички.
11 квітня 2018 року серце Воїна зупинилось від інфаркту у потязі, коли він їхав у службових справах.
Був похований в Харкові.
Без Максима лишились дружина та син Владислав Гаврик, нападник збірної України з хокею.
Нагороди та вшанування
- орден «Червоної зірки»
- медаль «За бойові заслуги»
- нагороджений відзнакою «За розмінування» (листопад 2018, посмертно).