Газовилучення із газового пласта

Газовилучення із газового пласта (рос. газоизвлечение из газового пласта; англ. gas yield of a gas seam; нім. Gasabgabe f der Gasschicht f, Gasausbringung f) — ступінь видобування запасів газу. Розрізняють поточне (яке визначається на певний момент часу) і кінцеве Г. (на період припинення промислової експлуатації родовища).

Для кількісної оцінки Г. використовується коефіцієнт Г. — відношення видобутої кількості газу до початкових запасів. Середній коефіцієнт Г. із родовищ 0,85.

Мінімальна величина цього показника (0,4–0,6) зафіксована на родовищах з відносно невеликими запасами, які характеризуються також неоднорідністю колекторських властивостей і активним вибірковим просуванням пластових вод.

Максимальне Г. (коефіцієнт до 0,9) мають родовища з середніми і незначними запасами, які характеризуються однорідними колекторами.

Кінцеве Г. визначається рядом геологічних особливостей, економічними факторами, а також факторами, пов'язаними з розробкою родовищ і видобуванням газу.

Основні з них:

• геологічна будова родовища і водонапірної системи, до якої воно приурочене; активність пластових вод;
• фізичні властивості пласта-колектора;
• величини запасів газу і початкового пластового тиску;
• кількість експлуатаційних свердловин і їх розміщення на площі покладу;
• порядок розбурювання покладу і черговість введення свердловин в експлуатацію, темпи відбирання газу з покладів;
• регулювання просування пластової води в покладі;
• технологія проведення ремонтів експлуатаційних свердловин;
• боротьба з винесенням піску з привибійної зони, ліквідація піщаних пробок;
• видалення пластової води і конденсату з вибоїв свердловин та ін.