Газопровідний хаб Верне

Через розвиток газотранспортної мережі Німеччини біля містечка Верне у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія утворився перетин кількох газопроводів, які забезпечують доставку за напрямком північ-південь.

Через систему прокладених по дну Північного моря трубопроводів газ надходить із Норвегії (на початку 21 століття друге за розміром джерело постачання цього енергоносія після Росії) до району Емдена. Одним з напрямків його подальшого спрямування є південний, куди він потрапляє через газопровід від Різум (район приймального терміналу системи Norpipe північніше Емдена) до Верне завдовжки 150 км та діаметром 1200 мм.[1] Надалі з Верне маршрут йде на південний захід, де біля Paffrath на східній околиці Кельна з`єднується із прокладеним по долині Рейну газопроводом METG, що виводить до Франкфурта-на-Майні.

Крім того, від Верне спорудили інший газопровід до південного сходу на Шлухтерн. Довжина цієї лінії близько 260 км, діаметр 1200 мм[2], введення в дію припало на 1993 рік. В районі Шлухтерн газопровід перетинає маршрут іншого значного трубопроводу MIDAL (прямує на південний захід в район Франкфурта-на Майні) та веде далі до Рімпар, де відбувається з'єднання з великою системою MEGAL (тягнеться у широтному напрямку від кордону з Чехією до кордону з Францією). В 2012 відтинок Шлухтерн – Рімпар посилили лупінгом завдовжки 67 км та діаметром 1000 мм.[3]

На центральній ділянці газопроводу Верне - Шлухтерн – Рімпар у східному напрямку відгалужується трубопровід Лаутербах - Фітцерода,[4] завдовжки 64 км та діаметром 1000 мм. Ще далі на схід, в Тюрингію та Саксонію, його продовжує газопровід Фітцерода – Цвіккау завдовжки 330 км, для якого обрали варіант із поступовим зменшенням діаметра труб від 1000 мм через 800 мм до 600 мм. Введений у 1992 році, він дозволив завершити переведення південної частини колишньої НДР з вугільного синтез-газу на природний.[5]

Від того ж Лаутербах у 2007-му році спорудили лінію у західному напрямку – «газопровід 83» Лаутербах – Шайдт, завдовжки понад 100 км та діаметром 1000 мм. Він проходить північніше Франкфурта-на Майні та виходить до долини Рейну на схід від Кобленца.[6]

Що стосується поставок газу до Верне, то окрім газопроводу з Різум сюди виходить лінія з північного сходу від Варденбург на трасі газогону Netra. Останній так само бере початок у Різум, проте неподалік від Wardenburg маєсполучення із великим ПСГ в Етцель.[7]

Втім, газопровід Різум – Верне безпосередньо проходить біля іншого значного сховища у Гронау-Epe, яке забезпечує зберігання як звичайного, так і низкокалорійного газу (специфічний продукт для Нідерландів та Німеччини). В середині 2010-х років в межах програми по переведенню мережі низкокалорійного газу на загальноприйнятий стандарт заплановано будівництво лупінгу Гронау - Epe – Верне, завдовжки 70 км та діаметром 1100-1200 мм. Завершення його спорудження очікується у 2018 році.[8][9]

А от початкові дослідження по спорудженню ще однієї лінії від Емдена до Верне, з подальшим виходом до бельгійського кордону, відмовились через відсутність зацікавленості учасників ринку до цього проекту.[10]