Газотранспортний коридор Сіамська затока – Районг – Бангпаконг
Газотранспортний коридор Сіамська затока – Районг – Бангпаконг – система трубопроводів в Таїланді, створена для доставки продукції офшорних родовищ до провінції Районг (на південний схід від столиці країни Бангкоку) та далі до центрального регіону.
Починаючи з 1980-х років в Таїланді створили систему доставки блакитного палива з родовищ Сіамської затоки, у розвитку якої можна виділити кілька етапів:
А. Трубопровід від родовища Ераван до газопереробного заводу Районг (відомий як Перший трубопровід), введений в експлуатацію у 1981 році. Його довжина складає 415 км, діаметр 850 мм, максимальна пропускна здатність – до 24,3 млн.м3 на добу. В 1984-му до нього зроблена врізка газопроводу від родовища Platong (діаметр 600 мм, довжина 42 км);
B. Трубопровід з родовища Бонгкот до Ераван та далі до того ж ГПЗ Районг (Другий трубопровід), введений в експлуатацію у 1997 році. Його довжина складає 589 км, з яких 171 км приходиться на ділянку між родовищами Бонгкот та Ераван, виконану в діаметрі 800 мм, тоді як основна частина маршруту до ГПЗ споруджена із труб 900 мм. При цьому пропускна здатність ділянки від Бонгкот становить 17,9 млн.м3 на добу, а від Ераван – вже 32,5 млн.м3. До цієї нитки системи також підключили лінії від родовищ Пайлінn, Тантаван, Бенджамас (діаметр 450-600 мм, довжина 53-55 км);
В1. Разом із прокладанням Другого трубопроводу спорудили відгалуження від нього, що починається зі створеного на Ераван газового хабу та прямує не на північ (як основна частина системи), а на захід до провінції Накхонсітхаммарат, де живить теплоелектростанцію Khanom. Довжина цієї ділянки 161 км, діаметр 600 мм, пропускна здатність – до 7 млн.м3 на добу;
С. Трубопровід з родовища Arthit до хабу Ераван і далі все до того ж ГПЗ Районг (Третій трубопровід), введений в експлуатацію у 2007-2008 роках. Довжина цієї нитки складає 606 км, діаметр 1050 мм по всій довжині. При цьому пропускна здатність зростає від 19,8 млн.м3 в початковій точці на Arthit до 53,7 млн.м3 після Ераван. Основна частина цього приросту припадає на маніфольд Arthit PLEM (Pipeline End Manifold Tie-in), куди приєднується газопровід із блоку А18 у Зоні спільного розвитку Таїланду та Малайзії (можливо відмітити, що з останньої продукція видається не лише до Районг, але й через південну тайську провінцію Сонгкхла по трубопроводу до Малайзії).
Від газопереробного заводу в Районг на північ до Бангпаконг споруджено три ділянки, що вводились паралельно з Першим, Другим та Третім трубопроводами. Вони мають довжину 104, 105 та 110 км і діаметр 700 мм (перший) та 900 мм (два наступні). З Бангпаконг розходяться газопроводи до ряду теплоелектростанцій, включаючи ТЕС South Bangkok та Wangnoi (можливо відзначити, що із західного боку до цих же ТЕС виходять газопроводи, прокладені для поставок блакитного палива з М’янми – Ядана – Ратчабурі, Йєтагун – Ратчабурі).[1]
З 2011 року через наземну частину описаної вище системи стало можливим постачати блакитне паливо, отримане через термінал ЗПГ Мап-та-Пхут, розташований поряд з ГПЗ Районг. А в 2017 році, враховуючи плани подальшого нарощування імпорту зрідженого газу, розпочали проект побудови четвертого газопроводу на ділянці між провінцією Районг та центральним регіоном.