Гайденко Анатолій Павлович

Анатолій Павлович Гайденко (*24 грудня 1937, смт. Хорошеве Харківської області) — український композитор. Член Національної спілки композиторів України, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Премії ім. Б. Лятошинського, ім. І. Слатіна, міжнародного конкурсу в Торонто (Канада), професор Харківського Державного університету мистецтв ім. І. Котляревського.

  • 1945–1952 — Безлюдівська та Хорошівська середні школи.
  • 1952–1955 — Нікельська середня школа Мурманської області.
  • 1955–1958 — Харківський авіаційний технікум та Вечірня музична школа за класом баяна Пономарьова М. В.
  • 1958–1963 — Харківська консерваторія за класом баяна Підгорного В. Я. та Потапова П. К.
  • 1968–1974 — історико-теоретичний (по класу «музикознавство» Калашніка П. П.) та композиторський (по класу «композиція» Золотухіна В. М.) факультети Харківського інституту мистецтв ім. І. П. Котляревського.
Гайденко Анатолій Павлович
Основна інформація
Дата народження 24 грудня 1937(1937-12-24) (84 роки)
Місце народження Хорошеве, Харківський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Професії композитор
Нагороди

Кар'єра
  • 1963–1973 — Сумське музучилище на посаді викладача (спеціальності баян, диригування, народні інструменти, гармонія, фортепіанний ансамбль), зав. відділом народних інстументів та заступником директора з навчальної частини.
  • 1973–1977 — Харківський інститут культури (баян, диригування, оркестровка).
  • З 1977 — старший викладач, доцент (1991), професор (1995) Харківського інституту (нині університету) мистецтв ім. І. П. Котляревського. Викладає спеціальності баян, акордеон, оркестровку, читання партитур, інструментознавство.

Творчість

Працює в симфонічному, камерно-інструментальному, хоровому, вокальному, пісенному жанрах.

Вагома частина творів написана для оркестру українських народних інструментів, баяна, акордеона, домри, цимбалів, бандури, а також для скрипки, віолончелі, валторни.

Більшість творів відома з публічних виконань на фестивалі «Київ-мюзик фест», з видань, радіопередач та студентських виконань, з публікацій.

Основні твори

Для великого симфонічного оркестру:

  • Симфонічна поема «Монумент»(1976) −17',
  • Симфонія (1983) — 35',
  • концерт «Карагоди» (1979) −11',
  • симфонія-сюїта «Рідні Джерела» (в 7-ми част., 2001) — 30',
  • кантата для хору, солістів та симф. оркестру «Чотири дійства»(1974, ред.1995) — 22',
  • концерт- рапсодія для цимбалів з оркестром"Циганіада"-9', концертна п'єса «Вербунк» (2000) — 2'45";

Для камерного оркестру:

  • «Concerto grosso» (1991) — 27',
  • «Concerto lamentoso»(1994) — 27'30";

Для мішаного хору:

  • «Щедрий вечір»(1968) — 4',
  • "Засівна"сл. І.Дробного(1984) — 5',
  • "Мій рідний край"сл. М.Сингаївського (1985) — 4',
  • «Стражденна мати» (1993) — 9',
  • «Україно, молюся за тебе»(1997) — 6'45",
  • «Колядники» — на вірші В.Забаштанського"(2000) — 3'25",
  • «Чотири сонети з чотирма епіграфами» сл. Джона Грасена Брауна (США) (1994) −14',
  • «Богородице, Діво, радуйся» та «Достойно єсть» на канонічні тексти(1997) — 4'15",

Для народного хору:

  • «Пливуть човни сл. Л.Кочугура» (1985) — 5',
  • «Край мій наснився мені» сл. М Томенка"(1986) — 4',
  • «Плетуться коси» сл. А.Матійка(1989) — 6';

Для дитячого хору:

  • «Верталися гуси сл. М.Томенка»(1994) — 4',
  • «Мій Харків „сл. О.Марченка“(2004) — 4',
  • „Kukuleczka“ — обробка польськ. нар. пісні — 3';

Вокальні твори:

  • „Мелодії“ на сл. Л.Українки»(1974, ред.2002) — 16',
  • «Чотири солоспіви на вірші Г.Сковороди»(1993) −13';

Пісні:

  • «Дума про поле», «Лелека», «Мерцішор» на сл. М.Томенка,
  • «Степ» сл. В.Бровченка,
  • «Затужила гармонь» сл. І.Бердніка,
  • «Солов'їні пісні весни» та «Кохання назавжди» сл. І.Шелепова,
  • «Забутий сюжет» сл. Б.Олійника,
  • «Малює церкву брат Андрій» сл. К.Пасічної, та ін.;

Концертні твори для оркестру українських народних інструментів:

  • «Весняні ігрища»(1980) — 6',
  • «Українські візерунки»(1985) — 4',

оркестрові сюїти:

  • «Українські майоліки» (в 5 част.,1981) — 24'13",
  • «Українські сюжетні танці» (в 5 ч., 1988) — 25'48",
  • концерт для бандури з оркестром «Перебендя»(2003) — 9',
  • «Serduzkowa biesiada» (2004) — 4';

Для баяна:

  • Соната (в 3 ч., 1986) — 22'10",
  • концерт для баяна з оркестром (1974, ред.1995) — 17',
  • «Вербунк» — 2'45",
  • «Весняна хора» (1987) — 4'45",
  • «Прелюдії -картини»(1988) — 25',
  • «12 п'єс для дітей»(1991) −15',
  • соната № 2 «Предковічні відлуння»(2005) — 14'50"

Для акордеона:

  • «Паризькі тайни — 5 вальсів-мюзетів»(1999) — 20',
  • «Ессе Номо» — концерт для акордеона і струнного квартета"(2000) — 18';

Для дуету баянів:

  • «Вечір в горах»(1977) — 8',
  • «Палехські замальовки»(1979) — 6',
  • «Коло»(1979,ред.2002) — 8',
  • «Здравейте, другарі»(1985) — 6';
  • «Невестіно коло»(1987) — 4'20",
  • «Плетеніца»(2001) — 8',
  • «Коломийка»(2003) — 3';

Для бандури:

  • «Срібло червневого місяця»(1992) — 6'15",
  • «Перебендя» — концерт для бандури з оркестром (фортепіано)" (2003) — 9', етюди;

Для цимбалів:

  • «Коляда», «Петрівка», «Триндичка-концертний триптих»(1994) — 18'25",
  • «Циганіада-концерт-рапсодія для цимбалів з оркестром (фортепіано) (2000) — 11'01»,
  • «Дивертисмент» для цимбалів соло" (в 3 ч., 2005) — 15';

Для кобзи (домри):

  • «Quasi buffo» — концертіно для кобзи з оркестром (фортепіано) (1998) — 9';

Для скрипки з оркестром (фортепіано):

  • «Романс» (1979) — 6',
  • «Дніпрова легенда» (2002) — 7';

Для віолончелі з фортепіано:

  • «Pro memoria» — соната (1994) — 9';

Для фортепіано:

  • Сюїта (в 3-х ч.,1970)

Педагогічні твори для гітари, валторни, цимбалів, баяна

Див. також
  • Гайденко Ігор Анатолійович

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.