Гайдудорозька архієпархія

Гайдудорозька єпархія була створена 1912 року Францом Йосифом І під тиском угорського уряду і затверджена Пієм X. До складу її входило 162 парафії.[1] Вірні Гайдудорозької єпархії — угорці східного обряду, переважно нащадки мадяризованих русинів-українців, які компактними островами і в діаспорі жили в північно-східній частині Угорщини, продовжуючи закарпатські українські поселення в Паннонській низовині.

У 17—18 ст. серед них існувала ще «руська» національна свідомість і деякі форми власного культурного життя. Угорщення охопило їх повністю у 19 ст., руйнуючи рештки самобутности в церковно-слов'янській мові та церковній організації. В кінці 19 століття серед мадяризованого кліру й світської інтелігенції почався підтриманий угорським урядом рух за запровадження угорської богослужбової мови в мадяризованих парафіях та за відокремлення їх від українських мукачівської і пряшівської єпархій. Проте в Римі таких ініціатив не підтримували. Перший переклад Літургії святого Івана Золотоустого угорською з'явився у 1795 році, а протягом ХІХ століття було ще кілька видань.

Собор Введення в храм Пресвятої Богородиці, Гайдудороґ

У 1863-му в Гайдудорозі група угорців зібралася на нараду і написала листа до Мукачівського єпископа з проханням дозволити відправляти богослужіння угорською мовою. Але ні владика Василь Попович, ні Апостольська столиця, куди він передав прохання, цього не дозволили. У 1866 році Рим «суворо заборонив» мадяризацію богослужінь. Проте вже у 1873 році за підтримки світських володарів був заснований мадярський Гайдудорозький вікаріат із 33 парафій, в яких неофіційно відправляли угорською. У 1896 році Рим знову офіційно заборонив мадярські богослужбові книги. Ситуація почала дещо змінюватись після масового паломництва угорських греко-католиків до Рима в 1900 році. Надія зажевріла, проте Рим формально й далі заборони не скасовував, а українці, які жили на території вікаріату, протестували проти заміни церковнослов'янської угорською.

Угорська мова була запроваджена в богослужбу без схвалення Риму. Канонізуючи Гайдудорозьку єпархію, Пій Х затвердив для нової єпархії старогрецьку мову як літургічну з паралельним вживанням угорської (як, наприклад, в латинській церкві). Одначе угорські греко-католики запровадили тільки угорську мову. До складу Гайдудорозької єпархії спочатку входили 162 парохії, з них 8 вилучених із пряшівської, 70 з мукачівської, а 83 з румунської єпархії у Трансільванії. Після 1919 р. більшість румунських парохій опинилася в Румунії, так що тепер до складу Гайдудорозької єпархії належать переважно парохії, які входили колись до складу українських єпархій. Число угорських греко-католиків 1930 року було 201 000 (2,3 % населення), переважно у Гайдудорозькій єпархії і частково в апостольській адміністратурі у Мішкольці. 9 квітня 1934 Конгрегація у справах східних церков, враховуючи результати Тріанонського договору, видала декрет «Apostolica sedes», яким, передав 67 румуномовних парафій Гайдудорогскої єпархії Румунської греко-католицької церкви, зокрема 35 парафій архиєпархії Фагараша і Алби-Юлії, 22 парафій єпархії Ораді і 10 парафій єпархії Марамуреш .

5 березня 2011 Конгрегація у справах східних церков випустила декрет «Ut aptius spirituali», яким передала 29 парафій Гайдудорозької єпархії апостольському екзарахату у Мішкольці.

Після посвячення першого єпископа Стефана Міклошія, світлина 1913

Першим єпископом Гайдудорозької єпархії був Стефан Міклошій, а його наступником став єпископ Миколай Дудаш (1939—1972), що був одночасно апостольським адміністратором у Мішкольці.

20 березня 2015 року Папа Римський Франциск підняв Угорську греко-католицьку церкву до рангу митрополичої. Гайдудорозька єпархія стала архієпархією, Мішкольцький екзархат — єпархією і, крім того, створено ще одну єпархію в Ньїредьгазі, виокремивши її з території дотеперішньої Гайдудорозької єпархії.

• єпископ Стефан Міклошій †(23 червня 1913 — 30 жовтня 1937);
• єпископ Міклош Дудаш ЧСВВ †(25 березня 1939 — 15 липня 1972);
• єпископ Імре Тимко †(7 січня 1975 — 30 березня 1988);
• єпископ Сілард Керестеш (30 червня 1988 — 10 листопада 2007);
• архієпископ Петер Фюлеп Кочиш (з 2 травня 2008).

За даними Annuario Pontificio станом на 2013 рік Гайдудорозька єпархія налічувала 125 парафій, 195 священиків і близько 271 тисяч вірян.

• Енциклопедія Українознавства, Львів, 1993.

• СПАДЩИНА УКРАЇНСЬКИХ ЦЕРКОВ В УГОРЩИНІ Архівовано 15 травня 2014 у Wayback Machine.
• Етноконфесійні трансформації та адаптація греко-католиків Закарпаття
• Annuario Pontificio 2013 (італ.)
• Гайдудорозька єпархія на katolikus.hu (угор.)
• Гайдудорозька єпархія (англ.)