Ньїредьгаза
Ньїредьгаза[1][2] (угор. Nyíregyháza) — місто на північному сході Угорщини, у над-регіоні Північний Великий Альфельд, адміністративний центр медьє (області) Саболч-Сатмар-Берег, центр кістерсеґу (району) Ньїредьгаза. Населення міста становить 118 058 осіб (2016). Сьоме за населенням місто Угорщини, одне з найбільших на північному сході країни. До Першої світової війни з 1867 року місто було центром комітату Сабольч, після адміністративної реформи стало центром медьє Саболч-Сатмар-Берег.
Ніредьгаза Nyíregyháza | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
Країна | Угорщина | ||||
Медьє | Саболч-Сатмар-Берег | ||||
Регіон | Північний Великий Альфельд | ||||
Перша згадка | 1209 | ||||
Населення | 118 058 | ||||
Площа | 274,46 км² | ||||
Густота населення | 425,92 осіб/км² | ||||
Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 | ||||
Поштові індекси | 4400 | ||||
Телефонний код | +36-42 | ||||
Географічні координати | 47°57′00″ пн. ш. 21°43′00″ сх. д. | ||||
Місцева влада | |||||
Вебсторінка | nyiregyhaza.hu | ||||
Мапа | |||||
Ніредьгаза | |||||
Ніредьгаза у Вікісховищі |
Географія і транспорт
Місто розташоване за 270 кілометрів на північний схід від Будапешта, за 50 кілометрів на північ від Дебрецена, за 70 кілометрів на схід від Мішкольца. Приблизно за 50 кілометрів на північний схід і південний схід від міста пролягають відповідно український і румунський кордони. Автомобільні дороги й залізниці сполучають місто з Мішкольцем, Дебреценом і українським Чопом. Час подорожі на потягу від Будапешта становить 3—4 години.
Історія
Уперше місто згадується в 1209 році під назвою Ньїр.
В угорській мові «Ньїршег» — назва низинного району, у якому розташоване місто. Корінь цього слова «ньїр» (угор. Nyír) — береза, а назва міста, як і багатьох інших міст австро-угорської імперії, — перекладена і раніше називалась Березова Церква.
Сьогодні Ньїредьгаза — це графство, адміністративний центр та ринок для обширної сільськогосподарської місцевості. Легка промисловість включає консервування, дистилювання, і обробку харчової продукції.
Місто, зруйноване в ХІІІ столітті, було відновлене у XVIII. Його музей і досі зберігає цінні золоті реліквії.
Пам'ятки
Ньїредьгаза завжди була центром греко-католиків в Угорщині, тому в ній розташовані греко-католицький собор та музей у палаці єпископа, де зібрана збірка греко-католицьких ікон та сакральних предметів минулих століть. Також колекція складається з прикрас та одягу, Євангелій. Досі триває поповнення колекції.
Будівля собору являє собою суміш візантійського та барокового стилів. У часи Другої світової війни собор було зруйновано внаслідок бомбардування міста, проте згодом його повністю відновили.
У Ньїредьгазі діє Музей Андраша Йоша. Він названий на честь засновника цього музею, і в ньому містяться кілька експозицій, серед яких збірка картин місцевого художника Дьюли Бенцура, біографічна експозиція самого Андраша, експозиції присвячена історії Ньїредьгази до Першої Світової війни, історії угорських гусар та історії грошей. Міська Ратуша побудована у 1873 році і є пам'яткою архітектури.
Також у місті є Музей під відкритим небом «Шошто», з лісопарком «Шошто» площею 320 гектарів, де можна побачити вікову архітектуру та звичаї сільського життя. У місті розташований зоопарк «Шошто», який є один з найкращих в Угорщини.
Щороку наприкінці літа у місті проводиться міжнародний музичний фестиваль «Відор», на який з'їжджаються шанувальники музичного мистецтва з усієї Європи.
Рекреація
Природа була щедрою до міста. Окрім мальовничих лісистих околиць, вона подарувала Ньїредьгазі купальні Шошто. У дубовому лісі розташована зона відпочинку. На території у 600 гектарів розкинувся парк з соленими термальними озерами, вода яких багата натрієм і бромом. Північне озеро використовується для прогулянок на човнах, а південне — для купання.
Купальні Ньїредьгаза-Шоштофюрде розташовані на відстані чотири кілометри від міста у зеленій зоні. Завдяки солончаковому озеру цей курорт вже понад 300 років є улюбленим місцем для купання і відпочинку. Тут розташований комплекс термальних і прісних басейнів, обладнаних водними атракціонами. Вода має природну температуру 5° С та рекомендується при захворюваннях рухового апарату, гінекологічних захворюваннях та хворобах суглобів. Вода містить натрій, хлориди, луги, гідрокарбонати, йод та бром.
Восени 2005 року тут відкрився найсучасніший лікувально-розважальний комплекс «Акваріус».
Українська складова
У місті діє Самоврядування українців, діє Українська недільна школа, дe діти вивчають українську мову та літературу, історію та культуру України. Голова — пані Юдіта Софілканич.
У місцевому університеті в 2017 році відкрили Кафедру української мови та культури. Перших студентів набиратимуть з 2018 року. Орієнтовно це буде 15 осіб, які після навчання стануть дипломованими перекладачами. Вступити на відділення української мови та культури зможуть як громадяни Угорщини так і абітурієнти з-за кордону, зокрема українці.
Населення
1870 | 1890 | 1900 | 1910 | 1920 | 1930 | 1941 | 1949 | 1960 | 1970 | 1980 | 1990 | 2001 | 2011 | 2016 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
→ 13015 | ↗ 18996 | ↗ 28073 | ↗ 33444 | ↗ 38751 | ↗ 46522 | ↗ 53917 | ↘ 48382 | ↗ 56834 | ↗ 75245 | ↗ 108235 | ↗ 114152 | ↗ 118795 | ↘ 119746 | ↘ 118150 |
Світлини
- Пам'ятник Кошуту
- Будівля міської ради
- Муніципальний культурний центр Вачі Мігалі
- Будівля колишньої Лютеранської початкової школи Іґнаца Альпарі, побудована у 1890 році
Міста-побратими
Примітки
- Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
- Угорщина // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Офіційний сайт міста Івано-Франківська. mvk.if.ua.