Гай Горацій Пульвілл
Гай Горацій Пульвілл (лат. Gaius Horatius Pulvillus; ? — після 457 до н. е.) — політичний та військовий діяч часів ранньої Римської республіки.
| Гай Горацій Пульвілл | |
|---|---|
| лат. C. Horatius M.f.M.n. Pulvillus | |
| Народився |
невідомо Рим |
| Помер |
453 до н. е. невідомо |
| Громадянство | Римська республіка |
| Діяльність | політик, державний і військовий діяч |
| Суспільний стан | патрицій[1] |
| Посада | консул |
| Термін | 477 та 457 роки до н. е. |
| Рід | Горації |
| Батько | Марк Горацій Пульвілл |
| Мати | невідомо |
| Брати, сестри | Marcus Horatius Pulvillusd |
Життєпис
Походив з патриціанського роду Гораціїв. Син Марка Горація Пульвілла, консула 509 та 507 років до н. е. Про молоді роки немає відомостей.
Увійшов до колегії авгурів. У 477 році до н. е. його було обрано консулом разом з Тітом Мененієм Ланатом. Йому було доручено виступити проти вольсків. Тут він діяв з успіхом, проте не досяг вирішальної перемоги. Того року Рим було атаковано союзом етруських міст на чолі з Вейями. Саме втручання Горація врятувало консула Мененія біля пагорба Янікул. Після цього у двох важких битвах при храмі Надії на Ексвіліні та Коллінської брами консули зуміли перемогти, але лише захистити Рим від захоплення — етруски лише відступили до свого табору.
У 457 році до н. е. його було обрано консулом вдруге, цього разу разом з Квінтом Мінуцієм Есквіліном. Підтримав закон Терентілія, за яким кількість народних трибунів збільшено до 10. Очолив армію проти еквів, яких переміг на горі Альгід. Слідом за цим рушив до міст Ортона й Корбіон, які підкорив та розмістив там римську залогу. Про подальшу діяльність нічого не відомо.
Джерела
- Friedrich Münzer: Horatius 13. In: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band VIII,2, Stuttgart 1913, Sp. 2400 f. (нім.)