Гай Сервілій Гемін

Гай Сервілій Гемін (? — 180 рік до н. е.) — військовий та політичний діяч Римської республіки, великий понтифік з 183 до 180 року до н. е.

Гай Сервілій Гемін
лат. C. Servilius C.f.P.n. Geminus
Народився 240 до н. е.[1]
Стародавній Рим
Помер 180 до н. е.[1]
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність Ancient Roman politician, Ancient Roman military personnel
Посада диктатор, начальник кінноти, римський губернаторd, претор, едил, давньоримський сенатор[2] і консул[2]
Батько Гай Сервілій Гемін
Мати невідомо
Брати, сестри Марк Сервілій Пулекс Гемін[1][1]

Опис

Належав до впливового роду Сервіліїв. Син Гая Сервілія Геміна, претора 218 року до н. е. У 212 році до н. е. за наказом сенату закупив зерно в Етрурії та успішно доставив вантаж у м. Тарент, який тоді облягав Ганнібал. У 210 році був обраний до колегії понтифіків. Брав активну участь у Другій пунічній війні. У 208 році до н. е. став курульним едилом, а згодом призначений начальником кінноти при диктаторі Титові Манлії Торкваті.

У 206 році до н. е. став претором й отримав як провінцію Сицилію. Тут він боровся з карфагенськими залогами у фортецях та містечках до повного очищення від ворога. Здійснив декілька рейдів до Африки. У 203 році до н. е. став консулом разом з Гней Сервілієм Цепіоном. На цій посаді успішно воював з Магоном Баркою у північній Італії. Того ж року звільнив батька з полону бойїв, де той знаходився з 219 року до н. е.

У 202 році до н. е. отримав Етрурію у проконсульство. У цьому ж році обраний диктатором для проведення коміцій. У 201 році до н. е. став членом комісії децемвірів, яка займалася розподілом земель в Апулії та Самніумі серед римських ветеранів.

У 183 році до н. е. після смерті Публія Ліцинія Красса Діва обрано новим великим понтифіком. У 180 році до н. е. вступив у конфлікт з понтифіком Луцієм Корнелієм Долабеллою стосовно зайняття вакантної посади Rex sacrorum, внаслідок чого Долабелла відмовився від звання понтифіка й сплатив значний штраф. Втім же у цього року Гай Сервілій Гемін помер.

Примітки
  1. Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3

Джерела
  • Friedrich Münzer: Servilius 60). / Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band II A,2, Stuttgart 1923, Sp. 1792—1794. (нім.)
  • Smith, William (editor). «A Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology». A: Servilius (2) (en anglès), 1870, p. 793b (v. 3). (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.