Гальмівний шлях

Із другого закону Ньютона:

${\displaystyle F=ma}$

Для рівної поверхні, сила тертя розраховується із коефіцієнту тертя ${\displaystyle \mu }$ наступним чином:

${\displaystyle F_{frict}=-\mu mg}$

Ці два рівняння разом дають розрахунок уповільнення:

${\displaystyle a=-\mu g}$

Для ${\displaystyle d_{f}(d_{i},v_{i},v_{f})}$ формула рівняння руху при постійному прискоренні є:

${\displaystyle d_{f}=d_{i}+{\frac {v_{f}^{2}-v_{i}^{2}}{2a}}}$

Задавши ${\displaystyle d_{i},v_{f}=0}$ і далі підставивши ${\displaystyle a}$ в рівняння, отримаємо формулу для гальмівної відстані:

${\displaystyle d_{f}={\frac {-v_{i}^{2}}{2a}}={\frac {v_{i}^{2}}{2\mu g}}}$

В нормативних документах, технічній літературі та у численних публікаціях трапляються суперечливі випадки вживання термінів «гальмівний» та «гальмовий», «гальмівна» та «гальмова». Термін «гальмівний шлях» є стандартизованим терміном в ДСТУ 2886-94.[1] Разом із тим, у багатьох публікаціях можна зустріти альтернативну форму цього терміна як «гальмовий шлях»[2][3]

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.