Гальченко Іван Васильович

Гальченко Іван Васильович (нар. 24 вересня 1947, с. Каленики Решетилівського району Полтавської області) — український педагог, директор Кременчуцького педагогічного коледжу імені А. С. Макаренка (з 1987 р.), заслужений працівник освіти України, відмінник освіти, кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня.

Гальченко Іван Васильович
Народився 24 вересня 1947(1947-09-24) (74 роки)
с. Каленики,  СРСР
(Решетилівський район, Полтавська область)
Громадянство  СРСР, Україна
Національність українець
Місце проживання м. Кременчук
Діяльність викладач
Відомий завдяки педагог
Alma mater Полтавський державний педагогічний інститут ім. В. Г. Короленка
Посада директор
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений працівник освіти України
Нагрудний знак «А. С. Макаренко»

Біографія

Народився 24 вересня 1947 року в с. Каленики Решетилівського району Полтавської області в родині селян. Батько Василь Сергійович багато років працював водієм, був і ковалем, як свого часу дід і прадід. Мати Ганна Василівна замолоду працювала на фермі, у полі, пізніше — у дитячому садку.

З дитинства виявляє самостійність. Сам записується до першого класу Калениківської восьмирічної школи. По сусідству жив учитель Іван Васильович Піхуля, який зацікавив хлопця шкільним життям і став його першим учителем. Згодом класним керівником стає Галина Григорівна Трутень, яка викладає німецьку мову та хімію.

Особливо Гальченка І. В. вабили точні науки: математика, фізика. По закінченні 8-го класу отримує Похвальний лист. Продовжив навчання у Сухорабівській школі, де ще більше зацікавився точними науками.

Після закінчення школи Гальченко І. В. продовжує навчання в Полтавському педінституті ім. В. Г. Короленка на фізико-математичному факультеті, де глибше вивчає математику і фізику, пізнає деталі педагогічного процесу.

В той же час він активний учасник спортивних змагань, конкурсів. Велосипедний спорт став для нього основним видом, він виконав норматив майстра спорту СРСР. Одночасно з велоспортом грав за сільську футбольну команду, яка неодноразово займала призові місця.

У 1969 році закінчив Полтавський педагогічний інститут ім. В. Г. Короленка, отримав спеціальність вчителя фізики.

Після закінчення педінституту — служба у лавах Радянської армії.

У 1969—1977 рр. працює у середній школі № 17 м. Кременчука вчителем фізики та організатором позакласної роботи, у 1977—1980 рр. — заступником директора з навчально-виховної роботи середньої школи № 8 м. Кременчука. З 1980 по 1987 рік — завідувач відділу народної освіти Автозаводського райвиконкому м. Кременчука.

У лютому 1987 р. Гальченко І. В. очолює Кременчуцьке педагогічне училище. У перші ж роки він береться за розбудову нових корпусів, упорядковує територію закладу, бере курс на поповнення матеріальної і технічної бази за найвищими стандартами, на дбайливу, вдумливу роботу з кадрами, на створення умов та стимулів для професійного зростання викладачів.

Поряд з основними спеціальностями в училищі, враховуючи запити сільської школи та необхідність забезпечити більшу конкурентоспроможність випускників, введено більше 10 додаткових кваліфікацій: «Вчитель англійської мови в початкових класах», «Вчитель інформатики в початкових класах», «Соціальний педагог» та інші. У 1999 р. відкрито відділення фізичного виховання.

Також завдяки зусиллям Гальченка І. В. на базі педучилища у 1997 році з метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітей Полтавської області створено ліцей-інтернат для обдарованої сільської молоді, а у 2012 році з метою організації навчання та оздоровлення обдарованих дітей Полтавщини, оптимізації умов для виявлення талановитої молоді і надання їй підтримки в розвитку творчого потенціалу на базі коледжу у с. Потоки відкрито навчально-оздоровчий комплекс «Ерудит» для обдарованої молоді Полтавської області.

Гальченко І. В. є автором низки праць, зокрема: «Досвід макаренківської педагогічної системи у діяльності педагогічного училища» (2003); «Від фінансової економіки освіти до економіки знань» (2005).

Протягом чотирьох скликань був депутатом Полтавської обласної ради та головою постійної депутатської комісії з питань освіти, науки і культури, членом обласної ради директорів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Будучи депутатом Полтавської обласної ради, допомагав у вирішенні питання комп'ютеризації та зміцненні матеріальної бази ряду шкіл Решетилівського району. У 2004 році Гальченку І. В. присвоєно звання «Почесний громадянин Решетилівського району».

Нагороди та відзнаки

  • Орден «За заслуги» III ступеня (2012)
  • Почесне звання «Заслужений працівник освіти України» (1992)
  • Нагрудний знак «Відмінник освіти України» (1995)
  • Нагрудний знак «А. С. Макаренко»

Джерела

  • З минулого — у сьогодення… — Кременчук, 2006. — 145 с.
  • Охріменко І. Нема в житті напівціни… / Іван Охріменко. — Полтава: АСМІ, 2007. — 72 с.
  • Державні нагороди України. Кавалери та лауреати: Довідково-енциклопедичне та біографічне видання / Уклад.: Болгов В. В., Болгов І. В. — К.: Національні рейтинги України, 2013, — с. 528.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.