Гамалій Дмитро Михайлович

Дмитро́ Миха́йлович Гамалі́й (нар. 4 листопада 1919(19191104), Бровари пом. 15 листопада 1994) — відомий український краєзнавець, дослідник історії Броварщини, шевченкознавець, член Всеукраїнської спілки краєзнавців.

Дмитро Михайлович Гамалій
Народився 4 листопада 1919(1919-11-04)
Бровари
Помер 15 листопада 1994(1994-11-15) (75 років)
Національність українець
Місце проживання Бровари
Діяльність краєзнавець, історик, шевченкознавець

Життєпис

Дмитро Гамалій народився 4 листопада 1919 року у Броварах у родині техніка-будівельника та домогосподарки.

З 1927 по 1937 або 1938 роки (за різними даними) навчався у школі № 125 міста Києва. У 1939 році вступив до Київського медичного інституту, однак його відкликав військовий комісаріат.

Протягом 1939–1941 років проходив вишкіл у Київському танково-технічному училищі.

З лютого 1942 року (за іншими даними — з 1941 року) брав участь у Німецько-радянській війні у лавах Червоної армії. Зокрема, воював на Карельському та Волховському фронтах, брав участь у прориві блокади Ленінграда, битві за Москву та боях у Польщі, має бойові нагороди.

У 1947 році звільнився в запас, старший лейтенант. Опісля працював водієм у Броварах.

За різними даними, у 1948 або 1950 роках став студентом фізико-математичного факультету Лебединського учительського інституту. Після закінчення навчання у 1950 році працював вчителем у броварській школі № 1, викладав математику, фізику, малювання, слюсарну і столярну справи.

З 1959 до 1974 року працював електрослюсарем у цеху КВП і автоматики на заводі № 512 (нині — Київський комбінат «Хімволокно»). У цей самий час став більше часу приділяти історії, бував у архівах і бібліотеках, взявся за образотворче мистецтво. Створив 16 художніх полотен, виконаних на високому професійному рівні.

У 1974 році Дмитро Гамалій вийшов на пенсію, після чого працював у сфері краєзнавства та шевченкознавства. Він досліджував історію Броварів та району, об'єктом його розвідок стали насамперед творчість та факти перебування Тараса Шевченка на Броварщині. У цей же час Дмитро Михайлович плідно співпрацював з музеєм Тараса Шевченка в Києві — допомагав у комплектуванні музейних фондів.

15 листопада 1994 року Дмитро Гамалій помер.

Публікації

Краєзнавчі матеріали Дмитра Гамалія часто публікували у газеті «Нове життя», журналах «Україна», «Родознавство» та інших. Загалом дослідник написав близько 230 нарисів, статей і досліджень.

Дмитро Гамалій брав участь у створенні «Шевченківського словника».

У 1994 році виходить друком його книга «Броварські шляхи Кобзаря».[1]

Родина

  • Батько — Гамалій Михайло Васильович, за фахом — технік-будівельник.
  • Мати — Гамалій Анна Андріївна, домогосподарка.

Вшанування

Вулиця Дмитра Гамалія у Броварах
  • На честь Дмитра Гамалія у Броварах названо вулицю.

Посилання

Примітки

  1. «Броварські шляхи Кобзаря» — 80 с. Дмитро Гамалій. 1994
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.