Гамарник Григорій Олександрович

Гама́рник Григо́рій Олекса́ндрович (22 квітня 1929, Зінов'євськ 18 квітня 2018, США) — радянський український борець класичного стилю, багаторазовий чемпіон СРСР з греко-римської боротьби, Чемпіон світу 1955 року, срібний призер чемпіонату світу 1958 року. Учасник літніх Олімпійських ігор 1960. Капітан збірної СРСР з греко-римської боротьби, суддя міжнародної категорії, Заслужений майстер спорту СРСР, Заслужений тренер України. Єврей за походженням.

Григорій Гамарник
Гамарник Григорій Олександрович
Григорій Гамарник першій український чемпіон світу з класичної боротьби.
Григорій Гамарник першій український чемпіон світу з класичної боротьби.
Загальна інформація
Національність єврей
Громадянство  Росія
Народження 22 квітня 1929(1929-04-22)
Зінов'євську
Смерть 18 квітня 2018(2018-04-18)[1] (88 років)
Бруклін, Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Зріст 171 см
Вага 73 кг
Alma mater Національний університет фізичного виховання і спорту України
Спорт
Країна  СРСР
Вид спорту боротьба
Дисципліна греко-римська боротьба
Спортивне звання Заслужений майстер спорту
Заслужений тренер України
Нац. збірна  СРСР
Тренери Арам Ялтирян[2]
Завершення виступів 1960
Участь і здобутки
Олімпійські ігри Літні Олімпійські ігри 1960
Нагороди

Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений тренер України
Представник  СРСР
Греко-римська боротьба
Чемпіонат світу з боротьби
Золото 1955 Карлсруе до 67 кг
Срібло 1958 Будапешт до 73 кг
Григорій Гамарник (у червоному) на обложці журналу "Фізкультура та Спорт" (11/1958)
Григорій Гамарник з нагородами.

Життєпис

Григорій Гамарник народився у Зінов'євську. Через голод родина змушена була переїхати до Ташкента. У 1944 році почав займатися акробатикою, однак вже за рік перейшов до секції боротьби. Виступав за місцеву спортивну команду, здобував звання чемпіона Узбецької РСР та переможця першості Середньої Азії. У 1952 році вступив до Київського інституту фізичної культури, де почав тренуватися під керівництвом Арама Ялтиряна та захищати кольори спортивного товариства «Динамо» (Київ). Того ж року став срібним призером чемпіонату СРСР з боротьби. У 1953 році Гамарник здобув перше «золото» чемпіонату СРСР, а два роки потому тріумфував на Чемпіонаті світу з боротьби 1955, вже на першому етапі здолавши чинного на той час чемпіона світу Густава Фрея. Незважаючи на те, що Фрей зламав Гамарнику пальці, радянський боксер дійшов до фіналу, де переміг фіна Кюесті Лехтонена.

У 1956 році на I Спартакіаді народів СРСР Григорія Гамарника було визнано найкращим борцем класичного стилю у вазі до 73 кг. З 1956 по 1958 рік він був незмінним чемпіоном СРСР, а у 1958 році здобув «срібло» чемпіонату світу в Будапешті, поступившись лише турку Казіму Айвазу.

У 1960 році Гамарник взяв участь у перших і єдиних для себе Олімпійських іграх, що відбувалися у Римі, де змушений був задовольнитися всього лише п'ятим місцем. Після завершення кар'єри борця займався тренерською діяльністю, був удостоєний почесного звання Заслужений тренер України (1963). У 70-х роках очолював Федерацію боротьби. Суддя міжнародної категорії (1979).

З 1992 року Григорій Гамарник мешкає у США. Брав участь у створенні Єврейської емігрантської спортивної асоціації. У 2003 році рішенням редакції газети «Єврейський світ» (рос. Еврейский мир) був включений до десятки найкращих спортсменів-євреїв XX сторіччя[3].

Григорій Гамарник не дожив усього чотирьох днів до свого 89-го дня народження. 18 квітня 2018 року о 5 годині ранку перестало битися серце славетного борця[4].

Досягнення

Державні нагороди

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.