Ганкевич Олекса

Олекса Ганкевич народився в родині отця Ізидора Ганкевича (1877—1950) і Марії із Соневицьких (1882—1942) у Снятині, де його батько був катехитом. Коли Олексі було 3 роки, восени 1909 батько отримує парафію у с. Дзвиняч Заліщицького повіту, куди переїжджає з сім"єю.

В 1916 розпочав навчання в Городенківській гімназії. У 1925 році — студент філософського факультету Львівського університету.

Член УВО, а згодом ОУН.

4 листопада 1928 року польська поліція арештувала Олексу Ганкевича в Академічному Домі у Львові і після допиту у поліцейському участку, перевела у Бригідки. 4 листопада 1930 року вдруге арештований у Львові. Прямих доказів не було, але на підставі фальшивих свідчень трьох поліційних агентів, його заарештовують і перевозять в тюрму до Чорткова.

16 березня 1931 року стали перед судом у Чорткові за приналежність до УВО постали Юліян Думний, Олекса Ганкевич, Любомир Прокопович, Мирослав Чорненький, Микола Кузняк, Йосип Осадчук, Володимир Пиріг, Петро Опиханий, Володимир Гладкий, Ізидор Нагайовський. Всім їм присудили — 12 літ тюрми.[1]

Від 1944 в еміграції в Німеччині, де управляв українською народною школою.

Від 1949 в США.

Діяльний у Пласті, громадських організаціях, один із засновників Українського народного музею в Чикаго.

• † Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА †