Ганко Онкович
Га́нко (За́нко, За́нько) Онко́вич (Онке́вич) (пол. Hanko Michajłowicz Onkowicz[1]; ? — 1514) — державний діяч Великого князівства Литовського, перший відомий війт Києва в 1498/1502–1514 роках.
Ганко Онкович | |
---|---|
| |
Війт Києва | |
1498/1502 — 1514 | |
Попередник | засновано |
Наступник | Ян? |
Народився |
невідомо |
Помер |
1514 |
Підданство | Велике князівство Литовське |
Рід Онковичі | |
Батько | Михайло Онкович |
Діти | два сини |
Звання | боярин |
Релігія | православ'я |
Життєпис
Походження дискутується серед науковців. За різними припущеннями, він мав литвинське (білоруське) або литовське коріння. Також є версія, що належав до шляхти белзької або київської землі. Належав до боярського роду (це не викликає сумнівів у дослідників). Син Михайла Онковича. Також є деяка неузгодженість щодо імені. В окремих документах зветься Занко або Занько. Проте у королівському привілеї від 1542 року для його онука Андрія значиться як Ганко[1].
Кар'єра його достеменно невідома. Втім, напевне, відзначився у війнах проти Великого князівства Литовського, починаючи з часів великого князя і короля Казимира IV. У 1498 або 1502 (називається також 1506) року призначається війтом Києва. Саме в цей час місту надано магдебурзьке право, але призначення війта залишено за Великим князем Литовським. Привілей Великого князя і короля Олександра Ягеллончика на ім'я Занко Онковича поки не виявлено, тому дата початку каденції невідома.
Онкович вважав себе скоріше князівським намісником у Києві, тому більш опікувався інтересами Олександра Ягеллончика та його наступника Сигізмунда I. Внаслідок цього вступив у конфлікт зі створеним магістратом, що став домагатися розширення своїх прав. Проте до самої смерті Онковича зробити не вдалося. Внаслідок цього у 1510-х роках Онкович встановив у місті міцну владу, тісно діючи з київськими намісниками (воєводами).
Помер у 1514 році. Його наступник відомий лише за ім'ям Ян.
Родина
- Богдан
- Андрій (?)
Примітки
- Monografia XX, 1906, с. 30..
Джерела
- Цітоў А. Пячаткі старажытнай Беларусі: Нарысы сфрагістыкі. — Мінск: Полымя, 1993. — С. 63, мал. 38. — ISBN 5-345-00458-7.
- Білоус Н. О. До питання запровадження маґдебурзького права в Києві // Український історичний журнал]]. — 2008. — № 1. — С. 123—134.
- Документальна спадщина Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря у Києві ХVІ–ХVІІІ ст. з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Зб. док. / автори-укладачі: Ю. А. Мицик, С. В. Сохань, Т. В. Міцан, І. Л. Синяк, Я. В. Затилюк; Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. — К., 2011. — С. 172—174
- Monografia XX. Sanguszków oraz innych potomków Lubarta-Fedora Olgerdowicza X. Ratneńskiego. T. 3, Gałąź koszyrska. — Lwów, 1906. — 328 s.