Ганноченко Олександр Павлович
Олександр Павлович Ганноченко (народ. 1952) — український театральний та кіноактор, Заслужений артист України. Народний артист України (2018)[1].
Ганноченко Олександр Павлович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 1952 | |||
Діяльність | кіноактор | |||
Нагороди та премії | ||||
|
Життєпис
У 1973 закінчив Харківський державний інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського (нині заклад має статус університету). Після служби в армії з 1974 по 1988 працював у Кримському академічному драматичному театрі ім. М. Горького, з 1988 по 1990 — у Київському академічному Молодому театрі. З 1990 — актор Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.
Одружений на Світлані Золотько — акторці Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, Заслуженій артистці України. Має двох дочок від нинішнього шлюбу.[2]
Театральні ролі
Кримський академічний драматичний театр ім. М. Рильського
- Хлєстаков — «Ревизор»
- Майстер, Ієшуа — «Мастер и Маргарита»
- Микола Задорожній — «Украдене щастя»
Київський академічний Молодий театр
- Родіон — «Пригвожденні»
- Лє Бре — «Сирано де Бержерак»
Київський театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
- Виконавець — «Последняя женщина сеньйора Хуана» (1990)
- Директор — «Bona fide» («Прищучил») (1990)
- Джеррі — «Двое на качелях» (1990)
- Доктор Лівсі — «Остров сокровищ» (1990)
- Гарсен — «Флоранс была шатенкой» (за п'єсою Ж.-П. Сартра «За зачиненими дверима», 1991)
- Граф — «Ребёнок к ноябрю» (1991)
- Лазор Карно — «Игра любви и смерти» (1991)
- Меєр-Шимон Ґолд — «Жених из Иерусалима» (за п'єсою Й. Бар-Йосефа «Важкі люди» (рос. «Трудные люди»), 1992)
- Листоноша Пєчкін — «Тайна новогоднего письма» (1992)
- Леонід Петрович Загрива — «Олеся» (1994)
- Ансельм — «Игра о влюблённом ростовщике» (за п'єсою Ж.-Б. Мольєра «Скупий», 1995)
- Орсіно — «Что угодно, или Двенадцатая ночь» (1995)
- Лобковіц — «Майн Кампф, или Носки в кофейнике» (1995)
- Бенжамен Боревер — «Дура» (1996)
- Сер Роберт Чілтерн — «Идеальный муж» (1999)
- Граф Фен — «Пленник королевы» (за п'єсою Ж. Кокто «Двоголовий орел», 1996)
- Александров — «Живой труп» (1997)
- Король Треф — «Любовь к трём апельсинам» (1997)
- Клаудіо — «Прихоти Марианны» (1999)
- Олексій Каренін — «Анна Каренина» (2000)
- Оронт, Другий доктор — «Много шуму в Париже» (за п'єсою Ж.-Б. Мольєра «Пан де Пурсоньяк», 2001)
- Джордж — «Кто боится?..» (за п'єсою Е. Олбі «Хто боїться Вірджинії Вулф?», 2001)
- Кочкарьов — «Женитьба» (2002)
- Ендрю Мейкпіс — «Не хочу тебя видеть! Люблю… Мелисса.» (за п'єсою А. Герні «Листи кохання», 2004)
- Фірс — «Вишнёвый сад» (2004)
- Піккароне — «Немного вина… или 70 оборотов» (2005)
- Граф де Ґіш — «Сирано де Бержерак» (2005)
- Монтеккі — «Ромео и Джульетта» (2005)
- Єгор Петрович Войницький — «26 комнат…» (за п'єсою А. Чехова «Лісовик», 2006)
- Порфирій Петрович, Свидригайлов № 2 — «Голубчики мои!…» (за творами Ф. Достоєвського та О. Володіна, 2006)
- Чебутикін Іван Романович — «Три сестры» (2010)
- Герман Льюїс — «Четыре причины выйти замуж» (за п'єсою Р. Баера «Тустеп на тлі валіз», 2011)
Фільмографія
Рік | Фільм | Роль | |
---|---|---|---|
2003 | Європейський конвой (Европейский конвой) | Президент України | |
2006 | Повернення Мухтара-3 (Возвращение Мухтара-3) | Лікар-реаніматолог | |
2007 | Повернення Мухтара-4 (Возвращение Мухтара-4) | Орлов | |
Фабрика щастя | Віктор Анатолійович | ||
2009 | Зовсім інше життя (Совсем другая жизнь) | Епізод | |
Диво (Чудо) | Видавець | ||
2010 | Віра, Надія, Кохання (Вера, Надежда, Любовь) | Епізод | |
Мільйон до неба (Миллион до неба) | |||
2011 | Костоправ | Михайло, дядько Гордєєва | |
2012 | Аркуш очікування (Лист ожидания) | Член вченої ради | |
2018 | За три дні до кохання | ||
2019 | Артист | ||
Нагороди та визнання
- 2007 — Професійна театральна премія «Київська пектораль» — лауреат у номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану» (роль Порфирія Петровича у спектаклі «Голубчики мои!…»)
- 2018 — Народний артист України
- Заслужений артист України
- Премія «Бідний Йорик» — за найкраще партнерство із Левом Сомовим у виставі «Примхи Маріанни»[3]
Примітки
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.