Ганс Бек-Беренс

Ганс Карл Август Бек-Беренс (нім. Hans Karl August Boeckh-Behrens; 27 листопада 1898, Вернігероде, Німецька імперія13 лютого 1955, табір Войково біля Іваново, РРФСР) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Ганс Бек-Беренс
нім. Hans Karl August Boeckh-Behrens
Народився 27 листопада 1898(1898-11-27) або 23 листопада 1898(1898-11-23)
Вернігероде, Гарц, Саксонія-Ангальт, Німеччина
Помер 13 лютого 1955(1955-02-13) (56 років)
Табір військовополонених
Поховання
 : 
Країна  Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Військове звання  Генерал-лейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Командорський хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
За поранення (нагрудний знак)
Нарукавна стрічка «Курляндія»

Біографія

Син оберста Карла Бека (1843–1927) і його дружини Елізабет, уродженої фон Зіхарт (1868–1961). 4 жовтня 1914 року вступив в Імперську армію; служив в 36-му магдебурзькому фузілерному полку «Генерал-фельмаршал граф Блументаль». Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. У роки Другої світової війни — начальник оперативного відділу (1а), начальник штабу 16-ї армії. З 16 січня 1942 по 1 липня 1943 року — командир армії. З 12 вересня 1943 року — командир 32-ї піхотної дивізії, одночасно з 24 вересня по 25 жовтня 1944 року — командир 50-го армійського корпусу. 9 травня 1945 року на півострові Гель взятий в полон радянськими військами. 24 липня 1950 року Військовим трибуналом військ МВС Московської області засуджений до 25 років ув'язнення в таборах. 13 лютого 1955 року помер від інфаркту міокарда в таборі Войково. Похований на кладовищі села Чернци.

Сім'я

9 вересня 1929 року одружився з Ельфрідою Августою Кларою Геніке, дочкою оберста Зігфріда Геніке, який, як і Бем-Беренс, помер в радянському таборі. В пари народились 4 дітей.

Звання

Нагороди

Література

  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939-1945, Biblio Verlag, Osnabrück, 1992.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.