Гапочка Павло Микитович
Павло Микитович Гапочка (нар. 29 липня 1908, станція Куп'янськ-Сортувальна, тепер місто Харківської області — ?) — український радянський партійний діяч, філософ, 2-й секретар Львівського обласного комітету КП(б)У. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в 1940—1952 роках. Доктор філософських наук (з 1953).
| Гапочка Павло Микитович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
29 липня 1908 (113 років) Куп'янськ, Харківська губернія, Російська імперія |
| Помер | невідомо |
| Національність | українець |
| Діяльність | державний діяч |
| Науковий ступінь | доктор філософських наук |
| Нагороди |
   |
Біографія
Народився в родині залізничника.
У 1933 році закінчив Московський педагогічний інститут імені Карла Лібкнехта. Працював викладачем філософії. У 1935—1937 роках навчався в Інституті Червоної професури.
З 1938 року — помічник 1-го секретаря ЦК КП(б) України Микити Сергійовича Хрущова. У 1941—1944 роках — помічник члена Військової Ради Південно-Західного напрямку, Південно-Західного, Сталінградського, Південного, Воронезького та 1-го Українського фронтів генерал-лейтенанта Микити Сергійовича Хрущова, учасник німецько-радянської війни. У 1944 році працював заступником директора Українського філіалу Інституту Маркса-Енгельса-Леніна з наукової частини.
У 1944 — травні 1945 року — 2-й секретар Львівського обласного комітету КП(б)У.
У 1948 році — начальник Управління пропаганди і агітації ЦК КП(б)У. У 1948—1949 роках — начальник відділу пропаганди і агітації ЦК КП(б)У.
З 1953 року — професор Академії суспільних наук при ЦК КПРС. Працював над проблемами історичного матеріалізму і теорії наукового комунізму.
Звання
Нагороди
- орден Червоного Прапора (3.02.1943)
- ордени
- медаль «За оборону Сталінграда»
- медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
- медалі