Гаркавенко Анатолій Олександрович

Анато́лій Олекса́ндрович Гарка́венко (нар. 29 грудня 1990(19901229) — пом. 30 січня 2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Гаркавенко Анатолій Олександрович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 29 грудня 1990(1990-12-29)
Делятин
Смерть 30 січня 2016(2016-01-30) (25 років)
Спартак
Псевдо «Морячок»
Військова служба
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 93 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 29 грудня 1990 року в Делятині Надвірнянського району (Івано-Франківська область).

В часі війни — солдат, кулеметник 2-го відділення 2-го взводу 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади.

Воював у рядах ДУК «Правий сектор», батальйону «ОУН». Підписав контракт — коли підрозділ ОУН увійшов до складу 93-ї бригади; зарахований на посаду кулеметника, власне виконував завдання як сапер та стрілець-снайпер. Брав участь у боях за Піски, був у інших бойових точках на Донбасі.

30 січня 2016 року в післяобідній порі поблизу шахти «Путилівська» («Бутівка-Донецька») троє бійців під час виконання бойового завдання із розмінування-мінування у лісосмузі натрапили на «розтяжку». Анатолій загинув внаслідок підриву між Авдіївкою та селом Спартак — зазнав осколкових поранень, несумісних з життям.

Відбулося прощання у Києві та Івано-Франківську, 3 лютого 2016 року похований в Делятині.

Без Анатолія лишилися мама, сестра й наречена, з якою познайомився на війні — журналістка «Українського тижня» Лєра Бурлакова.

Нагороди та вшанування
  • Указом Президента України № 306/2016 від 20 липня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
  • Нагороджений відзнакою ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно)[2].
  • У березні 2017 року на фасаді Делятинської ЗОШ № 1 (вул. 16 липня, 261), де навчався Анатолій, йому встановлено меморіальну дошку[3][4].
  • 14 жовтня 2020 року в смт Делятині всередині каплиці борцям за волю України відкрито меморіальну дошку Анатолію Гаркавенку[5].
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 30 січня[6][7].

Примітки
  1. Указ Президента України від 20 липня 2016 року № 306/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. Наказ № 94/18 від 11 лютого 2018 року. PravyySektor.info. Офіційний сайт НВР «Правий сектор». Архів оригіналу за 29 жовтня 2021.
  3. У Делятині встановили меморіальну дошку учаснику АТО. gk-press.if.ua. Архів оригіналу за 25 квітня 2018.
  4. Відкриття меморіальної дошки герою-захиснику Анатолію Гаркавенку. delyatynugcc.org.ua. Архів оригіналу за 18 лютого 2022.
  5. В Делятині відбулося пам'ятне віче, відкрито меморіальну дошку "Морячку" Анатолію Гаркавенку. delyatynska-gromada.gov.ua. Делятинська селищна громада. Архів оригіналу за 18 лютого 2022.
  6. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
  7.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 30 січня на YouTube

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.