Сухопутні війська Збройних сил України

Сухопутні війська Збройних Сил України призначені для:

• запобігання, нейтралізації (ліквідації) потенційних загроз національним інтересам України;
• посилення охорони державного кордону та найнебезпечніших ділянок морського узбережжя на загрозливих напрямках;
• прикриття ділянок державного кордону, які прилягають до району збройного конфлікту;
• ведення розвідки; здійснення оперативного розгортання військ;
• проведення демонстративних дій;
• проведення операції угруповання ОСШР, оперативного угруповання військ (сил);
• участь у протидесантних та спеціальних операціях;
• участь у протиповітряній обороні держави;
• ведення територіальної оборони у визначених зонах;
• участь у заходах з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;
• участь у прикритті визначених важливих державних об'єктів від можливих терористичних атак з використанням літальних апаратів та інших засобів повітряного нападу;
• забезпечення захисту об'єктів Сухопутних військ Збройних Сил України від терористичних посягань;

• участь у проведенні антитерористичних операцій на військових об'єктах.

• Захист громадян України від террористичної загрози від будь-якої країни.

6 грудня 1991 Верховна Рада України прийняла закони «Про оборону України» та «Про Збройні Сили України», в яких проголошувалося створення збройних сил країни. Того ж дня було затверджено текст військової присяги, яку склав перший Міністр оборони України К. П. Морозов в залі Верховної Ради.

30 грудня 1991, під час першої зустрічі глав держав щойно утвореного СНД, президент України Л. М. Кравчук заявив, що з 3 січня 1992 всі війська, які дислокуються на території України, будуть приводитися до добровільної присяги на вірність народу України.

Також на територію України незадовго до цього були передислоковані деякі формування ЗС СРСР, які на момент розпаду СРСР перебували на території країн Організації Варшавського договору в складі ЗГВ, ПнГВ, ЦГВ і ПдГВ:[2]

• 7-ма гвардійська танкова Київсько-Берлінська ордена Леніна двічі Червонопрапорна ордена Суворова дивізія;
• 13-та гвардійська танкова Полтавська ордена Леніна, двічі Червонопрапорна, орденів Суворова і Кутузова дивізія;
• 20-та танкова Звенигородська Червонопрапорна дивізія (фактично — тільки 76-й танковий полк);
• 25-та танкова Червонопрапорна дивізія;
• 32-га гвардійська танкова Полтавська Червонопрапорна, орденів Суворова і Кутузова дивізія;
• 39-та гвардійська мотострілецька Барвінківська ордені Леніна, двічі Червонопрапорна, орденів Суворова і Богдана Хмельницького дивізія;
• 48-ма мотострілецька Ропшинська ордена Жовтневої Революції, Червонопрапорна дивізія імені М. І. Калініна;
• 93-тя гвардійська мотострілецька Харківська, двічі Червонопрапорна, орденів Суворова і Кутузова дивізія;
• 207-ма мотострілецька Померанська Червонопрапорна, ордена Суворова дивізія (окрім 33-го і 41-го мотострілецьких полків);
• 254-та мотострілецька Черкаська ордена Леніна, Червонопрапорна, орденів Суворова, Кутузова і Богдана Хмельницького дивізія.

Таким чином, після розпаду СРСР і проголошення незалежності, Україна отримала одну з найсильніших армій у світі, чисельність якої налічувала 780 000 чоловік, 6500 танків, 7000 бойових броньованих машин, 7200 артилерійських систем, 900 вертольотів і 2500 одиниць тактичної ядерної зброї. У момент утворення збройних сил в Україні діяли три військові округи: Київський, Одеський і Прикарпатський, з 1991 по 1997 — два: Одеський і Прикарпатський. Військовий округ охоплював територію кількох областей і іменувався за територіальною ознакою. Був призначений для виконання оперативних, мобілізаційних і військово-адміністративних завдань. Округ очолював командувач військами, який підпорядковувався міністру оборони України, а також командувачу Сухопутних військ. Призначався Президентом України за поданням міністра оборони. У межах своїх повноважень командувач військами військового округу видавав накази і директиви.

Указом Президента України № 368/96 від 23 травня 1996 року в складі Збройних Сил України було створено Командування Сухопутних військ України, якому були підпорядковані органи управління і війська військових округів.[3]

До 2005 року, згідно з Державною програмою будівництва Збройних Сил України, на базі колишніх військових округів були створені оперативні командування: «Захід», «Північ» і «Південь».

У 2010 році до їх складу входили два оперативні командування, одне територіальне управління, 17 бойових бригад (2 танкові, 8 механізованих, 1 повітряно-десантна, 2 аеромобільні, 1 ракетна і 3 артилерійські), 14 окремих бойових полків (1 механізований, 1 аеромобільний, 3 спеціального призначення — включаючи Президентський полк, 3 реактивних артилерійських, 3 зенітно-ракетних, 2 вертолітні Армійські авіації і 1 полк РЕБ) і 9 окремих полків бойового забезпечення (4 інженерних, 4 — зв'язку, 1 — радіаційного, хімічного і біологічного захисту), інші окремі частини і установи рівня полку і нижче, а також 169-й навчальний центр «Десна» (приблизно відповідає окремій механізованій дивізії).

Зовнішні відеофайли
	Балада про піхоту. Масштабний соціальний ролик «Балада про піхоту», присвячений воїнам Сухопутних військ України, які захищають країну. 2016 р.
	Повсталий степ

Загальна чисельність Сухопутних сил станом на початок 2013 року становила 57 000 чоловік особового складу, 686 танків, 72 бойових вертольоти, 2065 бойових броньованих машин, 716 артилерійських систем (гармат, мінометів і реактивних систем залпового вогню) калібру 100-мм і більше.

У травні 2017 року було анонсоване формування нових бойових і навчальних частин, та експеримент з реорганізації військових комісаріатів.[4]

2019 року у Збройних силах було створено 61-шу окрему піхотну єгерську бригаду — першу єгерську бригаду, спеціалізовану на веденні бойових дій у лісистій та болотистій місцевості.

Підтримання міжнародного миру і безпеки є одним з пріоритетних напрямів зовнішньої політики України. Участь у міжнародних миротворчих операціях стала одним з важливих зовнішньополітичних здобутків нашої держави, що стало справжньою школою практичного досвіду, злагодженості та взаємодії для Збройних Сил України.

Україна розпочала миротворчу діяльність у 1992 році. За ці роки за межі держави було відправлено 19 військових формувань типу бригада, батальйон, рота, ескадрилья, загін. Практично залучалось до участі у миротворчій діяльності майже 30 тисячі осіб, понад 2,5 тисячі одиниць техніки, 38 вертольотів.

З 1994 року Україна приєдналась до Програми «Партнерство заради миру», одним з найважливіших напрямів якої є участь підрозділів Збройних Сил України в операціях з підтримання миру.

Участь з'єднань та частин Сухопутних військ України у навчаннях із миротворчої тематики сприяють зміцненню міжнародного авторитету України, відіграють значну роль у підготовці Сухопутних військ. Щорічна програми передбачає цілу низку різноманітних заходів — від широкомасштабних військових маневрів до великих семінарів. Набутий досвід допомагає спільно діяти в операціях по підтриманню миру, пошуково-рятувальних операціях, наданні гуманітарної допомоги. Для наших миротворців, серед яких більшість — контрактники, служба у миротворчих контингентах це чудова можливість побачити світ. Сьогодні у Сухопутних військах України відрядження за кордон у армії країн всього світу стали звичайною справою. Наші військовики переймають там досвід, вивчають мову, техніку. Разом з тим іноземцям теж є чому в нас повчитися. І вони охоче це роблять. Про це свідчать чисельні спільні навчання які на слуху у всьому світі — «Щит миру», «Козацький степ» та інші. Лише в цьому році таких навчань відбулося більше десяти.

Сьогодні у складі місій та сил виконують завдання за призначенням 2 українських миротворчих контингентів:

• Балкани — національний контингент (УКРПОЛБАТу) в складі КФОР у Косово;
• 56 окремий вертолітний загін Місії OОH у Республіці Ліберія.

Загалом на сьогоднішній день у складі миротворчих контингентів України виконують завдання за призначенням 500 військовослужбовців, 1215 од. різноманітної техніки та 14 вертольотів.

Спектр завдань, які виконують миротворчі підрозділи, є досить широким. Характер завдань відповідає вимогам статті 6 Статуту ООН і базується на загальноприйнятих вимогах до проведення операцій з підтримки миру:

• чергування на постах спостереження, патрулювання у зоні відповідальності, охорона церков, супроводження конвоїв;
• повітряні перевезення персоналу місії, високоповажних осіб та вантажів, патрулювання та спостереження, супроводження переміщення військ, пошуково-рятувальні операції та медична евакуація (56 овз);
• супровід конвоїв з гуманітарним вантажем, паливом, матеріально-технічними засобами, надання гуманітарної допомоги місцевому населенню (усі підрозділи).

Активну позицію України та її Збройних Сил в миротворчій діяльності показує офіційна статистика ООН, за якою Україна в 2009 році увійшла в першу десятку країн-контрибуторів ООН.

Оцінка діяльності наших миротворців є найвищою, багато з них відзначено державними нагородами України, іноземних держав, ООН та НАТО.

Оскільки Україна не є країною-членом, кодування звань армій НАТО наведено для зіставлення

Поточні

Згідно законів України № 205-IX від 17 жовтня 2019 року щодо сержантських звань та № 680-IX від 4 червня 2020 року щодо нових генеральських звань, які набули чинності 01 жовтня 2020 року.

Код НАТО	OF-10				OF-9		OF-8	OF-7	OF-6		OF-5		OF-4	OF-3		OF-2		OF-1			OF(D)			Student Officer
Україна (Ред.)
	Генерал		Генерал- лейтенант		Генерал- майор		Бригадний генерал		Полковник		Підполковник		Майор		Капітан		Старший лейтенант		Лейтенант		Молодший лейтенант			Курсант

Код НАТО	OR-9						OR-8		OR-7		OR-6						OR-5						OR-4		OR-3		OR-2						OR-1
Україна (Ред.)
	Головний майстер-сержант			Старший майстер-сержант			Майстер-сержант		Штаб-сержант		Головний сержант						Старший сержант						Сержант		Молодший сержант						Старший солдат		Солдат

Перехідні 2016—2020

Код НАТО	OF-10				OF-9		OF-8	OF-7	OF-6		OF-5		OF-4	OF-3		OF-2		OF-1			OF(D)			Student Officer
Україна (Ред.)									Без відповідника												Без відповідника
	Генерал армії України				Генерал-полковник		Генерал-лейтенант	Генерал-майор			Полковник		Підполковник	Майор		Капітан (військове звання)		Старший лейтенант	Лейтенант	Молодший лейтенант				Курсант

Код НАТО	OR-9						OR-8		OR-7		OR-6						OR-5						OR-4		OR-3		OR-2						OR-1
Україна (Ред.)																						Без відповідника								Без відповідника
	Старший прапорщик		Прапорщик				Старшина			Старший сержант	Сержант						Молодший сержант								Старший солдат								Солдат

• Армія
• Армія Української Народної Республіки
• День Сухопутних військ України
• Національна гвардія України