Гаррі Клайнфельтер

Клайнфельтер навчався спочатку в університеті Вірджинії, Шарлотсвілл, потім у Школі медицини університету Джона Гопкінса.[1] Після його закінчення в 1937 році він продовжив вивчення внутрішньої медицини в лікарні при університеті імені Джонса Гопкінса. Клайнфельтер працював у Масачусетській загальній лікарні в Бостоні упродовж 1941—1942 років під наглядом Фуллера Олбрайта, описав групу з дев'яти пацієнтів чоловіків з симптомами гінекомастії, азоспермії (без алейдигізму), підвищеної екскреції фолікулостимулюючого гормону. Це був перший опис того, що пізніше стали називати синдромом Клайнфельтера.[2] Спочатку він підозрював, що це ендокринні розлади, але пізніше, поясненням цим розладам була названа хромосомна причина.[3]

Клайнфельтер служив у Збройних Силах США під час другої світової війни упродовж 1943—1946 років, потім повернувся в університет Джонса Гопкінса, де він залишався упродовж усього свого професійного життя. У 1966 році він був призначений доцентом. За деякими відомостями, його відкриття було фактично привласнено в одного з його колег ендокринологів. Вийшов на пенсію у віці 76 років.[1]