Гарі Олбрайт

Свій дебют в Японії Олбрайт зробив в 24 серпня 1991 року в організації UWFi. На першому ж матчі Олбрайт нокаутував Йоджи Анджи (Yoji Anjoh). В основному матчі в UWFi були побудовані на ударах, суплексах і больових захватах. Протягом наступних восьми місяців Олбрайт виконував на рингу виключно суплекси. Великі розміри Олбрайта надавало суплексам видовищності. Кожним з таких німецьких суплексов Гері нокаутував суперників, які навіть після того, як порахують до 10 не могли піднятися на ноги.

Перша велика перемога Обрайта в UWFi випала на 5 серпня 1992 року, коли він нокаутував Нобухіко Такаду (Nobuhiko Takada), найбільшого реслера організації UWFi. Гарі нокаутував його своїм коронним німецьким суплексом перед публікою 14,000 чоловік на Йокогамській Арені. Після цього Олбрайт пристосувався вигравати матчі завдяки одному цьому прийому в поєдинках і командних матчах. Ланцюг його перемог обірвався на його повторному матчі з Такадою 21 вересня 1992, Олбрайт капітулював після больового.

Після цього Олбрайт знову продовжив вигравати поєдинки, зазвичай навіть менше, ніж за п'ять хвилин. Але букери його відштовхнули, як тільки в промоушн прийшов Вейдер (Vader). Олбрайт став більше не потрібен в UWFi. Він кілька разів брав участь в командних боях з Марком Флемінгом (Mark Fleming) і Деном Северном (Dan Severn), але жодного з боїв не виграв.

Наступні перемоги Олбрайта відновилися в 1994 році на турнірі UWFi — «Best of the World». Олбрайт нокаутував Біллі Скотта (Billy Scott) і Йоджі Анджо (Yoji Anjoh) в двох перших раундах з метою вступити в півфінал за бій з Нобухіко Такакдою. 10 червня 1994 в Будокан Холі Олбрайт програв, здавшись при больовому прийомі.

18 серпня Олбрайт здобув перемогу над Кійоші Тамурою (Kiyoshi Tamura), закінчиши третій тур. Матч відбувся в ту саму ніч, коли Вейдер відбив у Такади титул. За всі три роки роботи в UWFi Олбрайт чудово розвинув свої навички боротьби і по техніці став значно перевершувати ірших.

Незабаром Олбрайт зробив Вейдеру виклик на матчі за титул UWFi. Цей матч вже давно був мрією кожного фаната UWFi. 8 жовтня 1994 Олбрайт змусив Вейдора здатися, застосувавши на ньому прийом cross arm breaker в найголовнішому командному матчі. 30 листопада 1994 Олбрайт точно таким же чином змусив здатися Такаду.

Олбрайт і Вейдер стали майже ідентичними суперниками. Обидва цілком покладалися на силові прийоми, ефективність яких була неабияк перебільшена великою вагою їх обох, тому матч 16 січня 1995 став великим розчаруванням для фанів. Він був абсолютно невидовищний. На ньому переміг Вейдер, завдяки прийом choke hold. Зрозуміло, матч користувався досить непоганим комерційним успіхом.

Незважаючи на свою популярність, у UWFi виникли проблеми через нестачу молодих талантів. 17 травня 1995 Олбрайт програв Масахіто Какіхарі за можливість матчу з Такадою.

18 червня 1995 Олбрайт повинен був битися з Кійоші Тамурою. Олбрайт ігнорував усі зауваження рефері, який без кінця викрикував фразу, що стала пізніше в японському промоушині крилатою: «Break Gary, break!» Олбрайт просто матюкався, плюючи на всі запобіжні заходи в задушливих прийомах як своїх, так і Тамури. Тамура здійснив удушаючий прийом — rear choke, Олбрайт здався. Потім Олбрайт покинув ринг, навіть не потиснувши Тамурі руку. Для Тамури це була найбільша перемога за історію його професійної кар'єри. Тамура так засмутився, що Олбрайт не потиснув йому руку, що навіть розплакався прямо на ринзі. Через два місяці, 18 серпня 1995 Олбрайт повернувся в UWFi і програв Тамурі в мейн-івенті. Ще через шість днів UWFi оголосила про свою угоду з організацією NJPW, і Олбрайт покинув промоушн.