Гасан-Джалал Дола

Гасан-Джалал Дола (Вахтангян[1], дата нар. невід. — пом. після 1261 р. Казвін) — вірменський[2][3][4][5][6][7][8][9][10][11][12][13][14][15] князь, сюзерен Хачена з 1214 по 1261 роки. Походив з вірменського[16] княжого роду Араншахі. Родоначальник княжого роду Гасан-Джалалянів.

Гасан-Джалал Дола
вірм. Հասան Ջալալ Դոլա
Помер 1261
Казвін, Іран
Конфесія Вірменська апостольська церква
Рід Гасан-Джалаляни
Батько Q4105447?
Діти Q13054093? і Q4196939?

Біографія

Гасан-Джалал Дола — син Вахтанга Тангіка Вахтангяна[1] і Хорішах, дочки Саргіса Закаряна і Саакандухт Арцруні. Був одружений на Мамкан[17], нащадок Сюнікських царів, від якої мав 3 дочки і сина Іване-Атабак . Один із західних фахівців з історії регіону Роберт Хьюса про походження Гасан-Джалала пише[15] :

Походження Хасана-Джалала можна простежити аж до IV століття, і в його роду зустрічаються представники наступних домів: по чоловічій лінії: 1) князі (пізніше царі) Сюніка. По лінії декількох княгинь, які вийшли заміж за його предків, Хасан-Джалал походив 2) від царів Вірменії або династії Багратуні, з центром в Ані; 3) від вірменських царів Васпуракан династії Арцруні, з центром в районі Ван; 4) князів Гардман; 5) перської династії Сасанідів і 6) Аршакідів, другого царського дому Албанії, які в свою чергу, були нащадками 7) царів стародавньої Парфії(13).

Гандзасарський монастир, 1216—1238, гавіт — 1261

Гасан-Джалал Дола був одним із чільних діячів історії вірменського Середньовіччя, глибоко релігійною людиною. Його сучасник історик Кіракос Гандзакеці пише[5] про його етнічну приналежність[18]:

…великий ішхан Хачена і області Арцаха Гасан, якого лагідно називали Джалалом — чоловік благочестивий, богобоязнений і скромний, вірменин за походженням.

Оригінальний текст (вірм.)
...մեծ իշխանն Խաչենոյ եւ կողմանցն Արցախու Հասան, զոր Ջալալն կոչէին գգուանօք, այր աստուածապաշտ եւ երկիւղած, եւ պարկեշտ հայ ազգաւ

У 1214 році успадкував правління Нижнім Хаченом, одночасно ставши правителем Арцаха і окраїнних областей. Носив титули «владика Хачена» (տէր Խաչենոյ), «князь Хачена» (իշխան Խաչենոյ), «великий князь Хачена і країн Арцахських» (մեծ իշխան Խաչենոյ եւ կողմանցն Արցախոյ), і т. д.[19]. Область була населена вірменами[4][5]. У титулатурі князів Хачена іноді зустрічається термін « Агванк» (Албанія), проте пережиточний, в складі реально втратили значення титулів[20].   Гасан-Джалал намагався позбавити Хачен від монгольського нашестя[8], однак в подальшому вимушено визнав панування монголів. Він поріднився з монголами і брав участь в поході Байджу проти Гійас ад-Діна Кей-Хосрова II[21]. З дипломатичною місією двічі їздив до монгольської столиці Каракорум, відвідав великого хана, отримав від нього особливі доручення. За посередництва Гасан-Джалала були встановлені дипломатичні відносини між Кілікійським вірменським царством і Монголією. Вірменський князь був убитий за наказом монгольського намісника Аргун-ака 1261 року[2]:

У році 710 (1261) Аргун вбив Джалала-благочестивого князя, володаря Хачена[22].

Культурно-будівельна діяльність
Царський прапор Князівства Хачен (Арцахського Царства) в період правління Великого Князя Гасана Джалала Вахтангяна (1214—1261)

Гасан-Джалал Дола вів значну культурно-будівельну діяльність. У роки його правління Арцах стає одним з центрів вірменської духовності і національної культури[23].

Примітки
  1. Robert H. Hewsen. Armenia: A Historical Atlas. — University of Chicago Press, 2001. — P. 119.
  2. Гасан-Джалал Дола — стаття з Ираника. P. Jackson:
  3. Bayarsaikhan Dashdondog. The Mongols and the Armenians (1220-1335). — BRILL. — 2010. — P. 75.
  4. Петрушевский И. П. Очерки по истории феодальных отношений в Азербайджане и Армении в XVI - начале XIX вв. — Л., 1949. — С. 28.:
  5. Якобсон А. Л. Из истории армянского средневекового зодчества (Гандзасарский монастырь XIII в.) // К освещению проблем истории и культуры Кавказской Албании и восточных провинций Армении : сб. — Ер. : Наука, 1991. — 23 січня. — С. 447.:
  6. Dimitri Korobeinikov. Byzantium and the Turks in the Thirteenth Century. — Oxford University Press, 2014. — С. 174.:
  7. Шукуров P. M. Великие Комнины и «Синопский вопрос» в 1254-1277 гг. // Причерноморье в средние века. Выпуск 4 / Под ред. Карпова С. П. — Санкт-Петербург : Алетейя, 2000.:
  8. С. Л. Тихвинский. Татаро-монголы в Азии и Европе. — 2-е изд. — М. : Наука, 1977. — С. 175.:
  9. George Lane. Early Mongol rule in thirteenth century Iran: a Persian renaissance. — Routledge, 2003. — С. 63.
  10. Henry Hoyle Howorth. History of the Mongols from the 9th to the 19th Century: Part 2 the So-Called Tartars of Russia and Central Asia. — Cosimo, Inc, 2008. — С. 93.
  11. Thomas J. Samuelian, Michael E. Stone. Medieval Armenian culture. — Scholars Press, 1984. — С. 52—53.
  12. Michael Chamich. History of Armenia: from B.C. 2247 to the year of Christ 1780, or 1229 of the Armenian era. — Printed at Bishop's College Press, by H. Townsend, 1827. — С. 238.
  13. Journal asiatique (Paris, France), Dondey-Dupré père et fils (1833) p. 212—213 (Ser. 6, v. 11, 14 and 18; ser. 7, v. 1 and 9, ser. 7, v. 16 and 19, ser. 8, v. 5, 9, 13 and 17)
  14. Hewsen, Robert H. «The Kingdom of Arc'ax» in Medieval Armenian Culture (University of Pennsylvania Armenian Texts and Studies)
  15. Томас Де Ваал. Черный сад: Армения и Азербайджан между миром и войной. — Текст, 2005. — С. 124.
  16. Тревер К. В. Очерки по истории и культуре Кавказской Албании IV в. до н. э. – VII в. н. э. (источники и литература). — М.-Л., 1959. — С. 232.
  17. Robert H. Hewsen. Armenia: A Historical Atlas. — University of Chicago Press, 2001. — P. 120.
  18. Киракос Гандзакеци, гл.55
  19. И. А. Орбели. Хасан Джалал, князь Хаченский // Изв. имп. Акад. наук. — СПб., 1909. — Вип. IV. — № 6 (23 січня). — С. 429.
  20. И. Орбели. Избранные труды. — Ер., 1963. — С. 347.
  21. Гордлевский В. А. Государство Сельджукидов Малой Азии. — Л. : Академия наук СССР, 1941. — С. 36.
  22. Себастаци. «Летопись»
  23. История Востока. В 6 т. Т. 2. Восток в средние века. М., «Восточная литература», 2002.
  24. А. Л. Якобсон. «Гандзасар», Ер., 1987.

Див. також

Література
  • Кіракос Гандзакеци. Історія Вірменії. М. Наука. 1976
  • Баграт Улубабян . Хаченского князівство в X—XVI ст., Ер., 1975 (вірм.) )
  • І. А. Орбелі. Гасан Джалал, князь Хаченскій («Известия АН» СПб, сер. IV, 1909, № 6)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.