Гасан Геракареці
Гасан Геракареці (*Հասան Խաչենցի, д/н — 1182) — останній цар Сюнікського царства з 1166 до 1170 року. Відомий також як Гасан Хаченський та Гасан I Великий.
| Гасан Геракареці | |
|---|---|
| цар Сюнікського царства | |
| Початок правління: | 1166 |
| Кінець правління: | 1170 |
|
| |
| Попередник: | Григор II Сенекерімян |
| Наступник: | припинило існування |
|
| |
| Дата народження: | невідомо |
| Країна: | Сюнікське царство |
| Дата смерті: | 1182 |
| Дружина: | Мамкан |
| Батько: | Вахтанг I |
| Мати: | Ката |
Життєпис
Син Вахтанга I, князя Нижнього Хачену, й Кати, доньки Григора II, царя Сюніка. Після смерті батька у 1142 році стає князем Нижнього Хачену, значно його зміцнивши, за що отримав прізвисько «Великий». У 1166 році після смерті діда за материнською лінією стає новим володарем Сюнікського царства. З самого початку вимушений був продовжувати боротьбу з сельджуцькими атабеками Ільдегідами.
1170 року зазнав важкої поразки, внаслідок чого було втрачено важливу фортецю Багаберд, де мусульмани знищили 10 тис. старовинних рукописів, різних реліквій вірменського народу. З огляду на це Гасан I переніс столицю до Гандзасару. Але практично усе Сюнікська держава фактично припинило існування. Втім, Гасан Геракареці до кінця життя титулувався царем Сюніку.
До самої смерті у 1182 року з успіхом захищав Нижній Хачен, де отаборився, зумівши об'єднати більшу частину колишнього Хаченського князівства. Йому спадкував син Вахтанг Тагаворазн.
Джерела
- «The Meliks of Eastern Armenia: II.» Revue des Études Arméniennes 10 (1973—1974), pp. 281—303
- Hewsen, Robert H. «The Kingdom of Arc'ax» in Medieval Armenian Culture (University of Pennsylvania Armenian Texts and Studies). Thomas J. Samuelian and Michael E. Stone (eds.) Chico, California: Scholars Press, 1984, pp. 42–68, ISBN 0-89130-642-0
- Б. Улубабян. История Арцаха от начала до наших дней. — Ер., 1994.