Гвахарія Георгій Віссаріонович

Георгій Віссаріонович Гвахарія, або Ґвахарія, (1901–02.09.1937) — партійний і господарчий діяч радянської доби. Народився в м. Кутаїсі (Грузія). Вчився на факультеті суспільних наук Московського університету. 1923 вступив до троцькістської організації, за що 1928 був засланий до м. Актюбінськ (нині місто в Казахстані). 1930 заявив про розрив із троцькізмом і був відновлений у ВКП(б). 1930–33 працював у наркоматі важкої промисловості. 1933–37 – директор Макіївського металургійного заводу. 1934 під його керівництвом впроваджено внутрішньозаводський госпрозрахунок: розроблено систему матеріального стимулювання раціонального використання техніки, оплата праці залежала від техніко-економічних досягнень, підвищувалася культура виробництва. Завод став рентабельним і 1935 дав 11 млн крб. прибутку. Поширення досвіду макіївців у всесоюзному масштабі дало змогу 1936 скасувати державну дотацію для підприємств важкої промисловості. За заслуги в розвитку радянської індустрії нагороджений орденом Леніна. Під час московського процесу над "троцькістсько-зінов'євським центром" влітку 1936 почалося цькування Г. 1937 його заарештували за звинуваченням у належності до троцькістської терористичної організації, що нібито діяла в Донбасі. Виїзна сесія військової колегії Верховного суду СРСР на закритому судовому засіданні в Києві 1 вересня 1937 винесла йому смертний вирок, який було виконано наступного дня. Реабілітований 26 травня 1956.

Гвахарія Георгій Віссаріонович
Народився	1901 Кутаїсі, Кавказьке намісництво, Російська імперія
Помер	1 вересня 1937(1937-09-01)
Країна	СРСР
Діяльність	металург
Знання мов	російська
Нагороди