Гвинтівковий набій

Проміжний набій це військовий гвинтівковий набій, який є менш потужним ніж звичайні набої повної потужності для батальних гвинтівок, наприклад, 7.92 мм Mauser або американський .30-06, але все ж більш потужний ніж пістолетний набій[1]. Через зменшений відбій у порівнянні з гвинтівковими набоями, автоматична зброя, яка стріляє проміжними набоями, легша в поводженні. Хоча проміжний набій менш потужний ніж гвинтівковий, балістика набою є задовільною на ефективній відстані у 300—600 метрів, яка є типовою у бойових зіткненнях. Такий набій допоміг виробити концепцію штурмової гвинтівки, яка має перевідник вогню і є більш компактною і легкою ніж зброя під потужні гвинтівкові набої. Першим проміжним набоєм став німецький набій 7,92×33mm Kurz[1]. Іншим прикладом є радянський набій калібру 7,62×39 мм який використовували у автоматах АК-47 та серії АКМ, а також британський набій .280 розроблений для EM-2. Набій 5,56×45 мм НАТО також є проміжним набоєм.

Гвинтівкові військові набої повної потужності мають мінімальну ефективну дальність 1000 метрів. Більшість потужних гвинтівкових набої з'явилися наприкінці 19-го століття з появою бездимного пороху. Прикладами є 7,62×51 мм НАТО, .30-06 Springfield, 7,62×54 мм R, .303 British, 7,92×57mm Mauser, 7×57 мм Mauser або 8 мм Лебель. Зараз такі набої зазвичай використовують у станкових кулеметах, батальних гвинтівках та марксманських/снайперських гвинтівках.