Марксманська гвинтівка

Марксманська гвинтівка (МГ) (англ. Designated Marksman Rifle, DMR) — зброя піхотного снайпера («марксмана»), що займає проміжне положення між звичайною стрілецькою зброєю і важкими, високоточними неавтоматичними снайперськими гвинтівками з подовжньо ковзаючим, поворотним затвором, під набої збільшеної потужності.

Американський солдат з M21 в Іраку

Призначена для вирішення завдань вогневої підтримки підрозділу у наступі на малих і середніх дистанціях. У Росії в системі стрілецького озброєння, це місце займає гвинтівка СВД.

Інша назва, поширена, в основному в європейських країнах НАТО «тактична зброя підтримки».

Ці гвинтівки більш ефективні, порівняно з автоматами, з причини більш високої точності, купчастості та вірогідності ураження типової цілі в одиницю часу, на відстанях, що перевищують дальність ефективної стрільби автомата (400—600 метрів), але завдяки малій вазі (4—5 кг) на відміну від важких великокаліберних снайперських гвинтівок (8—12 кг) під набої .338Lapua і 12.7х99Browning/12,7х108ДШК, призначених для стрільби з обладнаних вогневих позицій на великі дальності (800 м і далі) дозволяють швидко міняти вогневу позицію, якщо необхідно, вести вогонь з рук, з нестійких положень, з ходу, підтримуючи вогнем свій підрозділ.

Зазвичай оснащується сошками і оптичним прицілом малої кратності (4—6х). На відміну від гвинтівок для контрснайперської боротьби поздовжньо ковзним, поворотним, затвором марксманські гвинтівки, зазвичай, самозарядні і мають велику ємність магазина — 10, 20 або 30 набоїв, залежно від типу гвинтівки.

Деякі з таких гвинтівок мають режим автоматичної стрільби, який призначений для ближнього бою (самооборони снайпера). Для ураження цілей на великих відстанях він, зрозуміло не може бути використаний через малу ємність магазину і низьку купчастість при стрільбі чергами, обумовленої малою масою зброї.

Порівняння зі снайперськими і штурмовими гвинтівками
Марксмани 503-го піхотного полку 173-ї повітрянодесантної бригади з Mk 14 Enhanced Battle Rifle (зліва і в центрі) в афганській провінції Вардак. Вересень 2010 року.

Більшість марксманських гвинтівок основані на конструкції штурмових, які використовуються військовими. Зазвичай це напівавтоматичні або повністю автоматичні гвинтівки, які стріляють набоями 7,62×51 мм НАТО чи аналогічними за потужністю боєприпасами. Класичні приклади: M14, FN FAL, AR-10 і Heckler & Koch G3. Ці гвинтівки були значною мірою замінені автоматами калібру 5,56×45 мм НАТО в 1970-х і 1980-х роках. Деякі країни вели розробку марксманських гвинтівок з нуля.

Приціли

Марксманські гвинтівки мають оптичні приціли з більшим збільшенням, ніж у стандартних автоматів. Наприклад, SDM-R, яку використовують в армії США, оснащена Trijicon ACOG з чотирикратним збільшенням, в той час як на карабін М4 встановлюють приціл Aimpoint CompM2 або Aimpoint CompM4. Іноді приціл є єдиною відмінністю від стандартної гвинтівки, як видно на прикладі австралійської F88S DMR. Снайперські гвинтівки часто мають ще більше збільшення, наприклад, M110 SASS, що перебуває на озброєнні американської армії, оснащують прицілом Leupold з 3,5—10-кратним збільшенням. Однак деякі марксманські гвинтівки, такі як Mk 12 Special Purpose Rifle або SAM-R, оснащені прицілами з однаковим збільшенням.

Ствол

У деяких випадках марксманська гвинтівка має довший ствол, ніж у стандартної штурмової гвинтівки. Ствол гвинтівки Mk 12 Special Purpose Rifle, яку використовують як марксманську, навіть на два дюйми (5,08 см) коротше ствола стандартної гвинтівки М16. Інші гвинтівки, такі як F88S Austeyr, мають ствол такої ж довжини, як і у стандартної гвинтівки-основи.

Більшість снайперських гвинтівок, таких як Arctic Warfare, мають довжину ствола 24 дюйма (60,96 см) та більше. Тільки у СВД і аналогічних марксманських гвинтівок є ствол аналогічної довжини. Марксманські гвинтівки на основі М14 мають довжину ствола 18—22 дюйма (45,72—55,88 см).

Набої

У більшості випадків, марксманські гвинтівки використовують стандартні гвинтівкові набої. В американських марксманських гвинтівках калібру 5,56 мм використані спеціальні набої типу Mk 262 Mod 0/1, які збільшують діапазон приблизно до 700 метрів. В армії США і РФ марксмани (піхотні снайпери) можуть отримувати також спеціальні снайперські варіанти гвинтівкового набою 7,62×51 мм НАТО/7,62×54 мм R, які відрізняються підвищеною купчастістю порівняно з валовими.

Приклади
  •  Австралія:
    • F88S Austeyr — калібром 5,56×45 мм і розширеним оптичним прицілом. Видається одному стрільцю на відділення[1].
    • На основі AR-15:
      • SR-25 — під набій 7,62×51 мм НАТО;[2][3]
      • HK417 — снайперський варіант штурмової гвинтівки HK417 під набій 7,62 мм[4]. Використовувалася замість F88S в Афганістані.
    • Mk 14 EBR — в обмеженому використанні[5].
  •  Австрія: Steyr AUG HBAR-T (5,56×45 мм) — версія Steyr AUG з більш довгим і важким стволом і 6-кратним прицілом.
  •  Велика Британія:
    • L129A1 (7,62×51 мм) має ствол SR-25 і приціли ACOG з 6-кратним збільшенням, була розроблена компанією Lewis Machine and Tool Company для дій в Афганістані;
    • L86A2 LSW (5,56×45 мм).
  •  Німеччина:
    • G3A3ZF-DMR (7,62×51 мм) — являє собою модифіковану версію HK G3;
    • HK417 (7,62×51 мм).[6][7][8]
PSL (ліворуч) і СВД (праворуч) іракської армії
  •  Ізраїль:
    • M4A1 (5,56×45 мм) використовується як гвинтівка марксмана, оснащується додатково сошками Harris і оптичним прицілом Trijicon ACOG.
    • STAR-21 Tavor — варіант штурмової гвинтівки TAR-21.[9]
    • Galatz (7,62×51 мм) — використовувалася раніше Армією Оборони Ізраїлю як марксманська гвинтівка. Galatz є варіантом штурмової гвинтівки Галіл.
  •  Індія:
    • СВД (7,62×54 мм R);
    • Різні варіанти гвинтівок сімейства INSAS адаптованих під завдання марксманської гвинтівки;
    • IMI Tavor TAR-21 и IMI Galil — використовуються індійським спецназом як марксманські гвинтівки.
  •  Ірак: Табук (7,62×39 мм) — на базі югославського автомата Застава М70.
  •  Канада: канадські війська використовують гвинтівки C7CT і C8CT, створені відповідно на гвинтівках C7 і C8[10].
  •  КНР: QBU-88 (5,8×42 мм) — напівавтоматична гвинтівка для ведення вогню на дистанції, що перевищують прицільну дальність стандартного автомата.
  •  Норвегія: HK417 (7,62×51 мм).[11]
  •  Португалія: HK G3 (7,62×51 мм).
  •  Росія:
    • СВД (7,62×54 мм R) — снайперська гвинтівка Драгунова стала першою в історії марксманською гвинтівкою сучасного типу;
    • СВДС (7,62×54 мм R) — складаний варіант СВД для повітряно-десантних військ;
    • СВУ (7,62×54 мм R) — вкорочений варіант СВД з системою булпап.
  •  Румунія: PSL (7,62×54 мм R) — гвинтівка на базі ручного кулемета Калашникова, овні схожий з СВД, хоча гвинтівки мають між собою мало спільного.
  •  Сербія: Застава М91 (7,62×54 мм R) — гвинтівка на основі Автомату Калашникова.
Морські піхотинці з M14 DMR
Морські піхотинці США з Mk 12 Mod 1 Special Purpose Rifle
  •  США:
    • FN SCAR SSR Mk.20 Mod.0 — напівавтоматична снайперська гвинтівка, в 2010 році прийнята на озброєння сил Командування Спеціальних Операцій США (US SOCOM).
    • Марксманські гвинтівки на базі M14:
    • Марксманські гвинтівки на базі M16 і AR-10:
      • SDM-R (5,56×45 мм) — використовується армією в обмеженій кількості;
      • SAM-R (5,56×45 мм) — використовується морською піхотою, замінивши собою Mk 12 Special Purpose Rifle;
      • Mk 12 Special Purpose Rifle (5,56×45 мм) — використовується SEAL і рейнджерами;
      • HK416A5 з довжиною ствола 505 мм;
      • SR-25 (7,62×51 мм) — використовується морською піхотою, SEAL і армією;
      • Colt Model 655 and 656 — попередник марксманських гвинтівок на основі М16;
      • M110 SASS (7,62×51 мм) — використовується армією і КМП.
      • R11 RSASS (7,62×51 мм)
  •  Україна: Зброяр Z-10 (7,62×51 мм)[15] 
  •  Фінляндія: Valmet M-78/83S (7,62×51 мм) — марксманська гвинтівка на основі Valmet M-78
  •  Філіппіни: Marine Scout Sniper Rifle — марксманська гвинтівка похідна від М16.
  •  Франція: FAMAS G2 Sniper (5,56×45 мм).
  •  Чилі: FD-200 (7,62×51 мм) — є варіантом SIG 542.
  •  Югославія: Застава М76 (7,92×57 мм) — гвинтівка на базі автомата Калашникова.
  •  Японія: Type 64 (7,62×51 мм).

Див. також

Примітки
  1. Muir, Tom (1 лютого 2010). Land Force: Army's broad fire capabilities key to mission success | ADM Feb 2010. Australian Defence Magazine. Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 9 червня 2011.
  2. Wellfare, John (14/04/2011). Shooting for modern combat. Army News (Australia). Процитовано 9 червня 2011.
  3. Pratt, Anthony. COMBAT SHOOTING, A NEW PERSPECTIVE. Australian Army Journal.
  4. Contract Notice View - CN352591. AusTender. Australian Government. 14 грудня 2010. Процитовано 30 січня 2011.
  5. Hetherington, Andrew (03/02/2011). Extreme Peril. Army News (Australia). Процитовано 9 червня 2011.
  6. H&K 417 CALIBRE 7,62×51 mm NATO | Operacional
  7. hk in albania — YouTube
  8. Front page — Mil.no[недоступне посилання з квітня 2019]
  9. Israel Weapon Industries (IWI) Ltd, Home
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 липня 2011. Процитовано 22 листопада 2016.
  11. HK417 — skarpskyttergevær — Forsvaret.no. Архів оригіналу за 26 вересня 2013. Процитовано 22 листопада 2016.
  12. Kokalis, Peter (2005). M14 reborn: Crazy Horse and the Romanian Option. Shotgun News 50 (12). с. 20–22, 24, 26.
  13. M39 Enhanced Marksmanship Rifle | US Special Operations | Weapons
  14. Lamothe, Dan (17 березня 2011). Corps fielding new semi-automatic sniper rifle. Marine Corps Times. Архів оригіналу за липень 14, 2011. Процитовано 18 березня 2011.
  15. НАТОвська зброя і підготовка - хто такі марксмени ЗСУ. gazeta.ua.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.