Гвоздансько

Гвоздансько (хорв. Gvozdansko, серб. Гвозданско)[2][3] — село в центральній Хорватії, у Сісацько-Мославінській жупанії. Адміністративно підпорядковується громаді Двор. Лежить на півдорозі між Гліною та Двором. Перепис 2011 року засвідчив, що в селі проживало 42 жителі.[1]

Гвоздансько
хорв. Gvozdansko
Руїни Гвозданського замку
Руїни Гвозданського замку
Координати: 45°08′17″ пн. ш. 16°12′40″ сх. д.
Держава  Хорватія
Історична область Бановина
Жупанія Сисацько-Мославинська
Громада Двор
Населення (2011) [1]
 - Усього 42
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий індекс 44440 Dvor
Телефонний код(и) + 385 (0)44
Гвоздансько
Гвоздансько на карті Хорватії

Над селом височать залишки хорватського замку, побудованого хорватськими вельможами роду Зринських у XV столітті.

Історія

Згадується у 1488 році як володіння сім'ї Зринських. Засновану ще 1334 року Гвозданську парафію було відновлено в 1769 році. Гвоздансько було важливим стратегічним оборонним пунктом, щитом проти турецько-власької[4] навали зі сходу. З 1571 по 1577 роки турецькі загарбники, підсилені влахами, вчинили чотири безуспішні напади на цей стародавній форт, трьомстам оборонцям якого (50 воякам Зринських і 250 селянам, рудокопам і жінкам із дітьми) щоразу вдавалося вистояти. Коли 20 жовтня 1577 впало поблизьке рідне місто Ніколи Шубича-Зринського, фортеця Зрин, Гвоздансько залишилося єдиною перепоною на шляху турків у середину Хорватії і далі в Європу. Тільки після п'ятимісячної облоги 13 січня 1578 10-тисячне османське військо захопило укріплення.[5] Вражений стійкістю знеможених без їжі, води та дров для обігріву, але так і не переможених оборонців замку командир турецького війська Ферхад-паша розпорядився знайти католицького священика, щоб поховати мертвих захисників за християнським звичаєм з військовими почестями.[6]

Переживши турецьке ярмо, хорватські католики 1796 року відновили місцеву церкву Св. Пилипа і Якова. Про героїчну оборону Гвозданського замку хорватський політик і письменник Анте Тресич Павичич у 1937—1940 рр. написав поетичний епос.

У Другу світову війну село стало місцем масового вбивства, скоєного проти місцевих хорватів «антифашистами»[7] у 1941 році. Тоді було спалено церкву Св. Пилипа і Якова, яку було відбудовано тільки в 1963 році, а потім знову зруйновано 1991 року, коли на село напали «четники», вбивши трьох місцевих хорватів.[8]

Населення

Населення за даними перепису 2011 року становило 42 осіб[1].

Динаміка чисельності населення поселення[9]:

Клімат

Середня річна температура становить 10,77 °C, середня максимальна – 25,60 °C, а середня мінімальна – -6,51 °C. Середня річна кількість опадів – 1070 мм.[10][11]

Клімат поселення
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 7,36 9,39 13,84 17,82 22,38 25,60 24,78 24,09 20,51 15,44 9,98 5,86
Середня температура, °C 0,43 2,45 6,91 10,87 15,44 18,65 20,43 19,74 16,14 11,07 5,62 1,50
Середній мінімум, °C −6,51 −4,48 −0,04 3,94 8,50 11,72 16,06 15,38 11,79 6,72 1,26 −2,87
Норма опадів, мм 68 67 75 91 92 97 93 91 97 102 110 87
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 1.50 1.68 2.04 2.00 1.80 1.66 1.60 1.50 1.47 1.51 1.57 1.60
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4334 7173 10880 15301 19510 21701 22815 19952 14684 9139 4846 3598
Джерело: [10][11]

Див. також

Примітки
  1. Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 01 червня 2018.
  2. Уряд Хорватії (жовтень 2013). Peto izvješće Republike Hrvatske o primjeni Europske povelje o regionalnim ili manjinskim jezicima (PDF) (хор.). Рада Європи. с. 36. Процитовано 30 листопада 2016.
  3. Minority names in Croatia:Registar Geografskih Imena Nacionalnih Manjina Republike Hrvatske (PDF). Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 8 березня 2013.
  4. Влахами турки називали православних на відміну від католиків (джерело: Вињалић, Гашпар (2010). Кратки повијесни и кронолошки преглед збивања која су се догодила Славенима у Далмацији, Хрватској и Босни 1514.-1769., стр. 156. Сплит: Књижевни круг. (серб.))
  5. Gvozdansko​, Sulejman Prvi Veličanstv​eni i hrvatski junak Nikola Jurišić (хор.)
  6. Ive Mažuran. «Hrvati i Osmansko Carstvo», Golden marketing, Zagreb, 1998, ISBN 953-6168-38-3, с. 145. (хор.)
  7. www.udruga-gavran.hr Архівовано 7 березня 2017 у Wayback Machine. (хор.)
  8. Сайт Хорватського культурного товариства у Швейцарії (хор.)
  9. Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 01 червня 2018.
  10. Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
  11. Значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.