Гвоздієвський Сергій Володимирович
Сергі́й Володи́мирович Гвоздіє́вський (нар. 14 квітня 1966 — 30 квітня 2019) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].
Сергій Гвоздієвський | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження |
14 квітня 1966 Серебринці |
Смерть |
30 квітня 2019 (53 роки) (помер від поранень) |
Поховання | Могилів-Подільський район |
Військова служба | |
Роки служби | 2015—2016; 2018—2019 |
Приналежність |
![]() |
Вид ЗС |
![]() |
Рід військ |
![]() |
Формування |
![]() |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Народився 1966 року в селі Серебринці (Могилів-Подільський район, Вінницька область) у родині колгоспників. Виростав та навчався в Серебринцях; закінчив Мазурівське ПТУ. З 1984-го три роки проходив строкову службу на атомному підводному човні ВМС СРСР. Мешкав у місті Могилів-Подільський; з 1988-го працював рятувальником на човні, згодом перейшов у водолази. Надалі працював водієм на місцевому заводі та приватному підприємстві, з 2008 року — водієм в інспекції Держенергонагляду Північно-Західного регіону.
З січня 2015 до квітня 2016-го проходив службу за мобілізацією як доброволець, від березня 2015 року — у Хмельницькій частині спецпризначення в зоні боїв, зокрема, у Широкиному. Після демобілізації повернувся на роботу в інспекцію, у травні 2018 року підписав контракт на військову службу в 79-й бригаді; сержант, водій.
29 квітня 2019-го під час доставки води на позиції поблизу села Павлопіль на Маріупольському напрямі внаслідок підриву на міні вантажного автомобіля зазнав важких поранень ніг та 70 % опіків тіла. Був терміново евакуйований військовим гелікоптером у місто Дніпро до спеціалізованого лікувального закладу, одначе поранення виявились несумісні з життям. Помер 30 квітня дня в опіковому центрі Дніпра.
3 травня 2019 року із Сергієм прощалися у районному центрі, похований на кладовищі села Немія[2].
Без Сергія лишились дружина, донька та двоє онуків.
Нагороди та вшанування
![](../I/%D0%9C%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%B0_%D0%93%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8E%252C_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D1%96%252C_20200305.jpg.webp)
- Указом Президента України № 469/2019 від 27 червня 2019 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3]
- На Серебринецькій ЗОШ встановлено меморіальну дошку.