Гекон довгоногий

Опис

Має середні розміри: тулуб завдовжки до 6,9 см та хвіст — до 9,7 см. Тулуб і голова сильно плескаті. Тулуб вкритий зверху зернистою гладкою лускою та 12—14 поздовжніми рядами великих тригранних горбків. На кожному з них поперечний ряд великої шипуватої луски. Забарвлення верхньої сторони тіла блідо-або темно-сіре, по спині проходять 5—7 темних поперечних смуг. На хвості 8-12 й на лапах 6-9 поперечних смуг. Черево має білий колір.

Спосіб життя

Полюбляє гірську місцину. Зустрічається на вапняних обривах і останцах з пісковику у фісташковій савані, на виходах скель, кам'яних і глинобитних парканах, а також на стінах будинків. Екологія цього рідкісного виду слабо вивчена. Живиться комахами (метелики, гусениці, жуки, двокрилі) і павуками.

Це яйцекладні гекони. Статева зрілість настає на другому році життя. Відкладання 1—2 яєць відбувається у травні. Максимальна щільність популяції 1 особина на 10 кв. м.

Розповсюдження

Довгоногий гекон зустрічається на крайньому півдні Туркменістану (південно-західний Бадхиз), у східному Ірані та в Афганістані. У Туркменістані поширений один з трьох підвидів — Cyrtopodion longipes microlepis. Його чисельність становить близько 500 особин.

Підвиди
  • Cyrtopodion longipes longipes
  • Cyrtopodion longipes microlepis
  • Cyrtopodion longipes voraginosus

Джерела
  • Rösler, H. 2000 Kommentierte Liste der rezent, subrezent und fossil bekannten Geckotaxa (Reptilia: Gekkonomorpha). Gekkota 2: 28-153
  • Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В. М. Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3-є вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.
  • Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.