Гелен Гоґґ

Гелен Соєр Гоґґ (англ. Helen Sawyer Hogg, уроджена Гелен Соєр, 1 серпня 1905 року — 28 січня 1993 року) — американська і канадська науковиця, астроном, популяризатор астрономії, компаньйонка ордена Канади.

Гелен Гоґґ
Ім'я при народженні англ. Helen Battles Sawyer hogg
Народилася 1 серпня 1905(1905-08-01)[1][2][3]
Лоуелл, Массачусетс, США[4]
Померла 28 січня 1993(1993-01-28)[1][2][3] (87 років)
Річмонд-Гілл, Йорк (регіональний муніципалітет), Онтаріо, Канада
Країна  Канада
 США
Діяльність астрономка
Alma mater Коледж Редкліфф, Гарвардський університет, Коледж Маунт-Голіок[4] і Гарвардська обсерваторія (1931)[4]
Галузь астрономія
Заклад Торонтський університет, David Dunlap Observatoryd[4] і Коледж Смітd
Членство Королівське товариство Канади
У шлюбі з Frank Scott Hoggd і F. E. L. Priestleyd
Нагороди

премія Енні Кеннон з астрономії (1949)

Rittenhouse Medald (1967)

премія Клюмпке-Робертсd (1983)

Sandford Fleming Awardd (1985)

член Королівського товариства Канадиd

Життєпис

Гелен Соєр народилася 1 серпня 1905 року в Лоуеллі, Массачусетс. У 1922 році вона поступила в коледж Маунт-Хольок в Саут-Хадлі, Массачусетс[5]. У 1925 році Соєр змінила спеціальність із хімії на астрономію. У 1926 році вона отримала ступінь бакалавра. Після закінчення почала працювати в Гарвардській обсерваторії з Гарлоу Шеплі та отримала ступінь магістра в 1928 році. Соєр вийшла заміж за Френка Гоґґа у 1930 році, захистила дисертацію на наступний рік. Хоча вона виконувала роботу в Гарвардському університеті, він не зміг видати їй дипломи (так як в той час в Гарварді жінкам не видавалися дипломи з природничих наук), тому і магістерську і докторську вона захистила при коледжі Редкліфф[6].

Сім'я Гоґґів переїхала у Вікторію, Британська Колумбія, коли Френк отримав роботу в Доміньонській астрофізичній обсерваторії. Гелен не змогла знайти роботу разом із чоловіком, вона безкоштовно була його асистентом. Однак робота дала можливість відвідувати обсерваторію вночі, так як Гелен була під відповідальністю чоловіка. Коли народилася їх дочка Саллі, Гелен брала її з собою на нічні спостереження на другому за розміром телескопі у світі. Під час роботи у Вікторії, Гоґґ продовжила вивчати змінні зірки в кульових зоряних скупченнях. У 1935 році Френк прийняв позицію в Університеті Торонто, а Гелен продовжила дослідження, як асистентка в обсерваторії Девіда Данлопа. У 1936 році в сім'ї народився хлопчик Девід, а в 1937 році у них народилася третя дитина — Джеймс. Гелен вдалося отримати оплачуване місце дослідника[6][7]. У 1939 році Гелен Гоґґ опублікувала перше видання «Каталогу змінних зір у кульових зоряних скупченнях»[5].

Гоґґ виконувала обов'язки очільниці кафедри астрономії Маунт-Хольок з 1940 по 1941 рік, потім вона прийняла посаду викладачки в університеті Торонто. У 1946 році чоловік Гелен став директором обсерваторії Девіда Данлопа, на цій посаді він пробув до своєї смерті від серцевого нападу в 1951 році[5]. Гелен стала доцентом в 1951 році, ад'юнкт-професоркою у 1955 році і професоркою в 1957 році. З 1951 року Гелен Гоґґ писала для щотижневої колонки в «Торонто Стар» протягом 30 років. Деякі з матеріалів були опубліковані в її науково-популярній книзі «The Stars Belong to Everyone: How to Enjoy Astronomy». У 1970 році вона вела передачу про астрономію на телебаченні Онтаріо. У 1985 році Гелен Гоґґ вийшла заміж за колегу Ф. Пріслі, він помер у 1988 році[8]. Гоґґ померла в 1993 році[6].

Наукова робота

Ранні роботи Гелен Соєр Гоґґ були опубліковані під час її навчання в Редкліффі у співавторстві з Гарлоу Шеплі, вони були пов'язані з дослідженням кульових зоряних скупчень і змінних зірок. Її основною роботою було систематичне дослідження 95 скупчень. У 1927—1929 роках Шеплі і Соєр (до заміжжя) почали класифікацію скупчень за ступенем концентрації зірок. Скупчення із найбільшою концентрацією були виділені в клас I і далі ранжирувалися в міру зменшення концентрації до класу XII (іноді класи позначаються арабськими цифрами: 1-12). Ця класифікація отримала назву класів концентрації Шеплі — Соєр[9]. За своє життя Гоґґ зробила 2000 фотографій скупчень, з допомогою яких ідентифікувала тисячі змінних зірок і склала каталог, що включав в себе детальні дані про скупчення, їх аналіз. Відносні характеристики змінних зірок у зоряних скупченнях, розподілу періодів і кольорів змінних зірок пов'язані зі структурою та стадією еволюції скупчення. Гоґґ знайшла 2119 змінних зірок у 108 скупченнях, понад 90 % змінних зірок належали до типу RR Ліри[8].

Визнання

Як експерт змінних зірок в кульових зоряних скупченнях, Гелен Гоґґ внесла значний внесок в розуміння Всесвіту. 2000 фотографій скупчень, інформація про тисячі змінних зірок і сформовані три каталоги досі використовуються астрономами. Гоґґ опублікувала понад 200 наукових робіт. Вона головувала в декількох канадських наукових і астрономічних організаціях, а також працювала директоркою програми астрономії Американського національного наукового фонду. Її робота заклала основи для подальших досліджень Чумацького Шляху і отримала міжнародне визнання[10].

Доктор Гелен Гоґґ відома як учена, учителька, популяризаторка астрономії. За свою кар'єру вона отримала безліч національних і міжнародних нагород, стала членкинею Королівського товариства Канади, компаньйонкою ордена Канади (1976 рік), почесною докторкою 6 інститутів. У 1950 році вона була представлена ​​до премії Енні Кеннон Американським астрономічним співтовариством[11]. У 1983 році Гоґґ отримала премію Доротеї Клюмпке-Робертс. На честь Гелен Гоґґ були названі астероїд, телескоп і обсерваторія в Оттаві. У 1985 році Канадське астрономічне товариство і Королівське астрономічне товариство Канади заснувало суспільну лекцію імені Гелен Соєр Гоґґ. Вона проводиться щорічно на зустрічі двох спільнот (наприклад, в 1993 році її удостоїлася Маргарет Геллер, у 2009 році Лоуренс Краусс, у 2012 році Джоселін Белл Бернелл[12].

Публікації
  • Helen Sawyer Hogg. The stars belong to everyone: how to enjoy astronomy. — Doubleday, 1976. — 274 p. — ISBN 0385123027.
  • Helen Sawyer Hogg. A third catalogue of variable stars in globular clusters conprising 2119 entries. — Publication of the David Dunlap observatory university of Toronto, 1973. — 77 p.
  • Hogg H. S. Harlow Shapley and Globular Clusters (англ.) // Publications of the Astronomical Society of the Pacific. — 1965. — Vol. 77, no. 458. — P. 336—346. — ISSN 0004-6280. — DOI:10.1086/128229.
  • C.M.Clement, A.Muzzin, Q.Dufton, T.Ponnampalam, J.Wang, J.Burford, A.Richardson, T.Rosebery, J.Rowe, H.Hogg. Variable stars in galactic globular clusters (англ.) // The American Astronomical Society. The Astronomical Journal. — 2011. — Vol. 122, no. 5.
  • Helen Sawyer Hogg. Star Clusters (англ.) // Astrophysik IV: Sternsysteme / Astrophysics IV: Stellar Systems. — 1959. — Vol. 122, no. 5. — DOI:10.1007/978-3-642-45932-0_4.

Примітки
  1. SNAC — 2010.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. FemBio: Банк інформації про видатних жінок
  4. Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 608–609. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
  5. Helen Sawyer Hogg (1905-1993). Astro Canada. Процитовано 31 січня 2016.
  6. M.Forster, 2011, с. 181-183.
  7. Clement, C. (26 серпня 1993). Helen Sawyer Hogg, 1905-1993. The Journal of the American Association of Variable Star Observers, vol. 22, no. 1, p. 83-86. Процитовано 31 січня 2016.
  8. Pipher, J. L. (27 серпня 1993). HELEN Sawyer HOGG (1905-1993). Astronomical Society of the Pacific, Publications (ISSN 0004-6280), vol. 105, no. 694, p. 1369-1372. Процитовано 31 січня 2016.
  9. . — JSTOR 40674226
  10. M.Forster, 2011, с. 181—183.
  11. Elizabeth H. Oakes. Encyclopedia of World Scientists. — 2007. — P. 343—344. — ISBN 1438118821.
  12. Helen Sawyer Hogg (1905-1993). ASTROLab du parc national du Mont-Mégantic. Процитовано 2 лютого 2018.

Література
  • Merna Forster. {{{Заголовок}}}. — 488 p. — ISBN 1554889707.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.