Геллерт Угорський

Походив з аристократичної родини Сагредо. Народився у Венеції. Про батьків немає відомостей. Дитиною тяжко захворів, тоді батько приніс його до бенедиктинського монастиря Святого Георгія, давши обітницю присвятити сина чернецтву у випадку його одужання. Коли Геллерт вилікувався, то його було відправлено на послух до цього монастиря. Згодом прийняв постриг. Близько у 1003 або 1004 році відправляється на навчання до Болоньї, де студіював богослов'я та філософію. По поверненню мав значну повагу та авторитет серед монахів, завдяки чому в 1012 році стає пріором монастиря Святого Георгія.

У 1014 році після смерті батька отримує значний спадок, завдяки чому в 1015 році планував здійснити паломництво до Палестини. Втім на шляху зустрів Рейса, абата монастиря Паннонхальм в Угорщині, який запросив Геллерта до себе. Тут його чув король Іштван I Арпад, на якого виступи Геллерт справили велике враження.

Згодом, у 1020 році угорський король запросив Геллерта Сагредо як наставника свого сина Імре. У 1028 році Іштван I завоював значні землі на схід від своєї країни (територія сучасної області Сегед та західної Трансильванії). У 1030 році призначив Геллерта єпископом Чанаду, під церковну владу якого підпадали нещодавно захоплені землі. На цій посаді Геллерт Сагредо проводив активну політику з навернення поган до християнської віри, водночас сприяв зміцненню королівської влади на цих землях.

Становище Геллерта змінилося зі смертю Іштвана I у 1038 році. В країні почалися чвари та заколоти. У 1046 році вибухнуло повстання серед поган. Внаслідок цих сумять Геллерта було вбито 24 вересня 1046 року у м. Буда (частина теперішнього Будапешту). Сьогодні гора, де загинув Геллерт, носить його ім'я. У 1083 році було канонізовано.