Геліотерапія

Геліотерапі́я — використання сонячних променів з лікувальною та профілактичною метою, метод кліматотерапії.

При геліотерапії на організм людини діє пряма сонячна радіація, розсіяна радіація і радіація, відбита від поверхні різних предметів. В результаті вживання геліотерапії підвищується стійкість організму до різних інфекцій і простудних захворювань, підвищується працездатність.

Геліотерапію можна призначати всім майже здоровим людям: вона особливо корисна людям Крайньої півночі, при всіх проявах гіпоавітамінозах, при деяких шкірних захворюваннях (піодермія, псоріаз тощо), при хронічних захворюваннях опорно-рухового апарату, радикулітах.

Протипоказана геліотерапія при всіх захворюваннях в гострій стадії і в період загострення, кровотечах і схильності до кровотеч, виснаженні, злоякісних і доброякісних пухлинах, прогресуючій формі туберкульозу легень, захворюваннях серця і судин (атеросклероз, гіпертензія), захворюваннях крові і підвищеної чутливості до сонячних променів.

Геліотерапію у вигляді загальних сонячних ванн (опромінення всього тіла), зазвичай проводять на пляжі або в аеросоляріях. Очі пацієнта мають бути захищені окулярами з димчастого скла.

Див. також

Література

  1. (рос.) Аникин М. М., Варшавер Г. С. Основы физиотерапии, 2 изд. М., 1950.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.