Геліцекультура

Геліцекультура (равликівництво) — вид агробізнесу та тваринництва з вирощування равликів для використання у харчовій та косметологічній промисловості. [1]

Історія

В Римській імперії дикого виноградного равлика розводили в садах для споживання. Оскільки цей делікатес вважався афродизіаком — подавали його пізно ввечері.[2]

Торгівля

Попит на продукцію равликівництва у світі постійно зростає. Найбільшими імпортерами равликів у світі є: Китай, Франція, Італія, Іспанія, Греція, Бельгія, Польша, Румунія, Литва.[3]

В Україні також є равликові ферми, на яких вирощуються равлики видів:

• Helix pomatia (равлик виноградний);

• Helix aspersa Muller (підвид равлик садовий);

• Helix aspersa Maxima (підвид равлик садовий).

Із світового обороту, тільки 15-20% вирощуються на спеціальних фермах, більша частина збирається в природних умовах. В більшості країн світу і в Європі збір равликів в дикій природі заборонений, оскільки це завдає шкоди екосистемі та має екологічні наслідки. Равликів вирощують для харчування та для використання у косметології.[3]

Див. також

Примітки
  1. Петропавловська С.Є., Земляк В.О. (2019). ОЦІНКА ІНФРАСТРУКТУРИ РИНКУ ГЕЛІЦЕКУЛЬТУРИ ТА МОЖЛИВОСТЕЙ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ. СХІДНА ЄВРОПА: ЕКОНОМІКА, БІЗНЕС ТА УПРАВЛІННЯ (ukr).
  2. Роман Камінський. Бізнес на равликах (ukr).
  3. Равликова ферма: успішний агробізнес з високою рентабельністю (укр.). 3 лютого 2018. Процитовано 15 листопада 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.