Генріх Дуземер

Генріх Дуземер (нім. Heinrich von Dusemer) — 21-й великий магістр Тевтонського ордена з 1345 по 1351 рік.

Герб великого магістра Генріха Дуземера

Генріх Дуземер
нім. Heinrich von Dusemer
Генріх Дуземер
21-й Великий магістр Тевтонського ордену (1345-1351)
Початок правління:	1345
Кінець правління:	1351
Попередник:	Людольф Кеніг фон Ватзау
Наступник:	Вінріх фон Кніпроде
Дата народження:	близько 1280
Місце народження:	імовірно, Швабія
Країна:
Дата смерті:	1353(1353)

Народився близько 1280 року у Швабії. У юному віці вступив до Тевтонського ордену. У 1311 році брав участь у нападі на Литву, під час якого, за легендою, вступив у бій з князем Витенем та переміг його (проте жодних документальних джерел про це немає).

З 1329 року — комтур Рагніта, у 1333 році — фогт Самбії, у 1334—1335 роках — комтур Бранденбурга. З 1335 року — маршал ордену та комтур Кенігсберга.

У 1339 році вступив у конфлікт з великим магістром ордену Дітріхом фон Альтенбургом, внаслідок чого був понижений у званні та відправлений комтуром у Страсбург (зараз Бродниця). У 1342 році, коли великим магістром ордену став Людольф Кеніг фон Ватзау, Генріх Дуземер був реабілітований. Наступного року очолив загін магістра, направлений на допомогу Ландмейстеру Тевтонського ордену в Лівонії для придушення повстання естонців.

Восени 1345 року став заступником великого магістра, який через хворобу відійшов від справ. Після остаточної відставки Людольфа Кеніга у грудні 1345 року великий капітул одноголосно обрав Генріха Дуземера Великим магістром ордену.

Протягом декількох років орден здійснював постійні напади на литовців, аж поки вони не були розбиті у битві на Стреві у 1348 році. Однак великі втрати хрестоносців та епідемія чуми не дозволили їм розвинути успіх, і вони обмежились нападами на прикордонні литовські області.

З 1350 року орден почав відновлювати могутність, будувались міста, проводилась німецька колонізація Пруссії. Проте у 1351 році Генріх Дуземер несподівано залишив посаду, імовірно, через старість та хвороби. Призначивши наступника, Вінріха фон Кніпроде, поселився у Братіані та більше не відігравав великої ролі у житті ордену.

Помер у 1353 році у Братіані. Похований у замку Марієнбурга.