Геодезичний пункт

Геодези́чний пункт (рос. геодезический пункт, англ. geodetic station, survey station, ground control point; нім. geodätische punkt) — точка земної поверхні, положення якої визначено щодо певної вихідної точки геодезичними вимірюваннями. Положення Г.п. визначено у загальній для них системі геодезичних координат і висот, прийнятої для України[1].

Геодезичний пункт Винники (Львівська область, «Чотові скелі»)

Опис

До геодезичних пунктів належать центри та зовнішні знаки тріангуляції, GPS-мережі, полігонометрії, в тому числі і настінної, а також нівелірної мережі.[2]

У геодезичному пункті встановлюють геодезичні знаки.

Розрізняють геодезичні пункти І, ІІ, ІІІ і IV класу. Г.п. — елемент геодезичної мережі.

Центр геодезичного пункту

Це споруда (обладнання), що є носієм координат. Ц.г.п., як правило, закріплюється (бетонується) в землі і дає можливість впродовж багатьох років зберігати і використовувати геодезичні пункти. Його конструкція залежить від фізико-географічних умов, призначення та ін. факторів. Різні держави мають власні конструкції Ц.г.п. В Україні для різних видів робіт центри також різні. Напр., центр пункту тріангуляції – бетонні моноліти, які розміщують один над одним нижче сезонного промерзання ґрунтів. Верхньою частиною Ц.г.п. є марка геодезичного пункту, яку вмонтовують у верхівку моноліту з допомогою цементного розчину. Марку виготовляють з чавуну. На вершині півкулі марки зроблено отвір діаметром 2 мм, який і є носієм координат. Якщо потрібно, над Ц.г.п. споруджують зовнішній геодезичний знак (сигнал чи піраміду) або тур.

Див. також

Примітки
  1. Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» (ст.  1) м.  Київ, 23 грудня 1998 року N 353-XIV
  2. Кабінет Міністрів України Постанова «Про Порядок охорони геодезичних пунктів» (Загальні положення, п. 2.) від 19 липня 1999 р. N 1284 м. Київ

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.